Коли адвокату доведеться підтверджувати своє право на подання скарги в інтересах клієнта?

Законом «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» передбачено виключне право адвокатів на представництво особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. І для судів касаційної інстанції така норма діє з 1 січня цього року. Проаналізуємо, як ці нововведення реалізуються на практиці.

Виняток зі змін

Відповідно до пп.11 п.161 «Перехідних положень» Основного Закону представництво виключно адвокатами запроваджується поетапно. Водночас ч.3 цього підпункту встановлюється певний перехідний період: якщо провадження розпочаті до 30.09.2016, то представництво здійснюється за правилами, які діяли раніше, — до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, котрі не підлягають оскарженню. Тобто виключне представництво в таких справах не вимагається.

Та чи поширюється дія цих положень на перегляд справ за нововиявленими обставинами, оскарження дій або бездіяльності державних виконавців, прийняття рішень щодо відстрочення/розстрочення виконання постановленого рішення, зміни способу його виконання, прийняття додаткових рішень тощо в тих випадках, коли відповідна заява була подана та прийнята до розгляду судом після 30.09.2016?

Користуйтесь консультацією: Оподаткування адвокатської діяльності

Попри дискусійність цього питання, можна стверджувати, що законодавець чітко визначив судові провадження, яких такі зміни не стосуються: ті, в яких провадження порушено до 30.09.2016. Беручи до уваги, що розгляд таких заяв є невід’ємною частиною порушеного провадження, можемо сказати, що питання стосовно поширення згаданих змін при розгляді будь-яких похідних заяв мають вирішуватись з огляду на дату порушення провадження за основним спором.

Винятки щодо виключного представництва адвокатами відповідно до ч.4 ст.1312 Конституції можуть установлюватися законами. Зокрема, у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Однак нині такого закону ще не прийнято, що породжує певну правову невизначеність щодо поняття «малозначні спори» та категорій спорів, виключне представництво адвокатом в яких застосовуватися не буде.

На час написання статті у Верховній Раді зареєстровано проект «Про внесення змін до статті 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо малозначних спорів у судах» (№5221), в якому дублюються положення ч.4 ст.1312 Конституції. При цьому до малозначних спорів пропонується віднести будь-який немайновий спір, а також майновий спір, якщо ціна позову не перевищує 1 млн грн.

Але до ухвалення цього акта питання щодо законодавчого визначення поняття «малозначні спори» та категорій спорів, у яких виключне представництво адвокатом не застосовується, залишається відкритим.

Користуйтесь консультацією: Правове регулювання надання інформації за адвокатським запитом