З набуттям чинності Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» Верховному Суду України (далі – ВСУ) було надано право відходити від власної правової позиції, що була викладена раніше іншим складом суду. Крім того, до повноважень ВСУ було віднесено розгляд питання про допуск справи до провадження в цьому суді. Результатом таких нововведень стало різке збільшення податкових спорів на рівні Верховного Суду та поява нових правових висновків у такій категорії справ, деякі з яких кардинально змінюють баланс між інтересами платників податків та фіскальних органів.
Право на бюджетне відшкодування ПДВ
Спори з податковими органами стосовно стягнення сум ПДВ, що заявлені до відшкодування, завжди були актуальними. До недавнього часу позиція ВСУ щодо цього питання була на користь платників податків і полягала у тому, що належним способом захисту прав є вимога про стягнення грошових коштів з бюджету. При цьому, ВСУ прямо вказав, що вимога зобов’язати податковий орган передати висновок щодо сум ПДВ казначейству є помилковим, оскільки у разі невідшкодування ПДВ право платника податку порушується саме внаслідок неотримання грошових коштів з бюджету, а не через ненадання висновку до казначейства (постанова від 24.02.09 р. у справі №21-2141во08).
Однак у 2015 р. позиція ВСУ у цій категорії спорів змінилася на кардинально протилежну, що відображено у постановах від 17.11.2015 р. у справі №2а-18442/11/2670 та від 27.10.2015 р. у справі №2а-592/12/1370. Зокрема, під час розгляду зазначених спорів, ВСУ дійшов висновку, що відшкодування з Державного бюджету ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак, суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення сум такої заборгованості. Таким чином, вимога про стягнення заборгованості з ПДВ не є правильним способом захисту його прав. Виходячи з нової правової позиції ВСУ, платник податків має захищати свої права шляхом подачі позову про зобов’язання ДПІ виконати свій обов’язок щодо подачі органу казначейства висновку стосовно суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Які ж буде мати наслідки для бізнесу різка зміна підходу ВСУ у такій категорії справ?
Згадайте новину: Працівників Печерської ДПІ в м. Києві призначених вже новою владою підозрюють у розкраданні 600 млн. гривень з Державного бюджету шляхом злочинного відшкодування ПДВ
На практиці платники податків спочатку мають відстояти своє право на бюджетне відшкодування, оскаржуючи результати камеральних та позапланових податкових перевірок. Отримавши рішення апеляційного суду про скасування ППР, яким зменшують розмір від’ємного значення сум ПДВ, платник податків об’єктивно розраховує нарешті отримати бюджетне відшкодування. Але не все так просто, адже податкові органи не надають висновок до казначейства, на підставі якого мають бути перераховані грошові кошти на рахунок підприємства. Це означає ще один судовий спір, у якому платник податків повторно має доводити своє право на відшкодування ПДВ з державного бюджету. Якщо керуватися новим підходом ВСУ, то, в ідеалі, за результатами розгляду такого спору підприємство може отримати рішення суду «про зобов’язання ДПІ вчинити певні дії». Постає питання, а як таке рішення буде виконуватися і що робити у випадку, коли податкова ухиляється від його виконання? Адже, відповідно до Податкового кодексу, у платника податку є право на отримання бюджетного відшкодування заявлених сум ПДВ, а не на передачу висновку до казначейства. На такі питання ВСУ відповіді не надає.
Мабуть, аналогічні питання виникли й у суддів ВАСУ при розгляді зазначеної категорії спорів у 2016 р. Зокрема, в ухвалі від 02.03.2016 р. у справі №К/800/22662/15 ВАСУ відійшов від правового висновку ВСУ, вказавши, що саме вимога про стягнення заборгованості ПДВ з бюджету є належним способом захисту прав та інтересів платника податків. Необхідність відійти від позиції ВСУ ВАСУ аргументував тим, що суд не обмежений у виборі способів відновлення порушеного права платника податків і може обрати найефективніший з них. У спірному випадку не відбувається перебирання судом повноважень державного органу, а суд здійснює власну компетенцію щодо відновлення порушеного права. І нарешті, можливість стягнення заборгованості з державного бюджету передбачена Постановою КМУ від 03.08.2011 р. №845, відповідно до якої органи казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів бюджету з метою забезпечення бюджетного відшкодування ПДВ.
Згадайте новину: Платники єдиного податку I і II груп мають право на щорічну «податкову відпустку»
Що ж робити платнику податків, і які позови подавати у разі виникнення спору з податковою? Враховуючи протилежні позиції ВАСУ і ВСУ щодо спірного питання, найкращим варіантом буде заявляти всі вимоги одночасно, мотивуючи це неузгодженістю судової практики.
Блог