1. Для цілей цієї статті:
1) термін "правочин щодо фінансових інструментів" вживається у значенні, наведеному у частині першій статті 2 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а терміни "нетто-зобов’язання", "розрахунок вартості зобов’язань", "сторони угоди щодо ліквідаційного неттінгу", "угода щодо ліквідаційного неттінгу" - у значеннях, наведених у частині другій статті 40 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";
2) під датою ліквідаційного неттінгу розуміється дата прийняття рішення, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 39 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
2. Ліквідаційний неттінг - це здійснення усіх таких дій відповідно до угоди щодо ліквідаційного неттінгу:
1) здійснення особою, щодо якої в угоді щодо ліквідаційного неттінгу зазначено про те, що вона є відповідальною за проведення ліквідаційного неттінгу (далі - особа, зазначена в угоді щодо ліквідаційного неттінгу), розрахунку вартості зобов’язань суб’єкта підприємницької діяльності - сторони угоди щодо ліквідаційного неттінгу, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, а також зобов’язань кожного контрагента, який є іншою стороною такої угоди щодо ліквідаційного неттінгу, за одним або кількома деривативними контрактами, що існував (існували) станом на дату ліквідаційного неттінгу та був укладений (були укладені) такими сторонами з посиланням на обов’язковість для них такої угоди щодо ліквідаційного неттінгу. Порядок здійснення такого розрахунку визначається угодою щодо ліквідаційного неттінгу;
2) припинення всіх існуючих станом на дату ліквідаційного неттінгу зобов’язань за одним або кількома деривативними контрактами незалежно від їх змісту та/або строку (терміну) виконання, укладеним (укладеними) такими сторонами угоди щодо ліквідаційного неттінгу з посиланням на обов’язковість угоди щодо ліквідаційного неттінгу для таких сторін, у такій послідовності:
а) заміна відповідно до статті 604 Цивільного кодексу України зобов’язань, які існували станом на дату ліквідаційного неттінгу, новими грошовими зобов’язаннями, сума яких дорівнює вартості зобов’язання, розрахованій відповідно до пункту 1 цієї частини. При цьому вважається, що строк виконання вимог за такими новими грошовими зобов’язаннями настав;
б) припинення нових грошових зобов’язань, передбачених підпунктом "а" цього пункту, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за такими зобов’язаннями та визначення нетто-зобов’язання.
3. Угода щодо ліквідаційного неттінгу може передбачати відмінний від частини другої цієї статті спосіб припинення існуючих станом на дату ліквідаційного неттінгу зобов’язань за одним або кількома деривативними контрактами, укладеним (укладеними) сторонами угоди щодо ліквідаційного неттінгу.
4. Ліквідаційний неттінг не здійснюється у таких випадках:
1) відповідна генеральна угода не передбачає можливості проведення ліквідаційного неттінгу;
2) відповідна угода щодо ліквідаційного неттінгу укладена після дати прийняття рішення, зазначеного у пункті 2 частини першої цієї статті;
3) деривативний контракт, що містить посилання на обов’язковість відповідної угоди щодо ліквідаційного неттінгу, був укладений стороною - суб’єктом підприємницької діяльності після дати прийняття рішення, зазначеного у пункті 2 частини першої цієї статті.
5. Проведення особою, зазначеною в угоді щодо ліквідаційного неттінгу, ліквідаційного неттінгу та звернення стягнення на предмет обтяження, який забезпечує виконання зобов’язань суб’єкта підприємницької діяльності - сторони угоди щодо ліквідаційного неттінгу, щодо якого прийнято рішення, передбачене пунктом 2 частини першої цієї статті, за одним або кількома деривативними контрактами, зазначеними у пункті 1 частини другої цієї статті, здійснюються в позасудовому порядку та не потребують будь-якої згоди та/або затвердження такого суб’єкта підприємницької діяльності або будь-якої іншої особи.
6. Положення цього Кодексу, що регулюють банкрутство юридичних осіб, застосовуються до процедур банкрутства суб’єкта підприємницької діяльності, який є стороною одного або кількох деривативних контрактів, укладених з посиланням на обов’язковість відповідної угоди щодо ліквідаційного неттінгу, в частині, що не суперечить положенням цієї статті. У разі суперечності норм цього Кодексу, що регулюють банкрутство юридичних осіб, з нормами цієї статті, норми цієї статті мають перевагу.
7. Положення цієї статті застосовуються також до:
1) товарних операцій, правочинів щодо фінансових інструментів, щодо валютних цінностей, за умови вчинення таких операцій (правочинів) з посиланням на обов’язковість для них відповідної угоди щодо ліквідаційного неттінгу;
2) правочинів, вчинених з метою забезпечення виконання зобов’язань за деривативними контрактами та іншими правочинами, зазначеними у цій частині.
{Стаття 94 в редакції Закону № 738-IX від 19.06.2020 }
Сервіси для юристів