Кіднепінг, ДРГ та примусова евакуація дітей. Що ж не так у новому законі?

Кабінет міністрів України нарешті ухвалив рішення щодо примусової евакуації дітей із зон активних бойових дій. Відтепер рішення про виїзд неповнолітніх з гарячих точок прийматимуть не їхні батьки чи опікуни, а обласні військові адміністрації, виходячи з оцінки рівня небезпеки у населених пунктах. Передбачається, що дітей евакуюватимуть у безпечні місця в супроводі родичів або інших законних представників. Як діятимуть правоохоронці у разі категоричної відмови усіх дорослих від поїздки, наразі невідомо.

Попри впевненість, лобіста цього закону - Ірини Верещук, у переконливості українських правоохоронців, не можна виключати вірогідності того, що жоден з батьків або опікунів дитини все ж не захоче супроводжувати її під час евакуації. Суто теоретично, в такому випадку в якості законного представника можуть дозволити залучати працівника служби у справах дітей.

То що ж не так у законі про примусову евакуацію дітей з окупованих територій? Давайте розбиратися.

Ще з 2014 року, на територіях Донецької області и ДНР/ЛНР існувала негласна схема «human trafficking» жінок і дітей. Існувала довго, успішно, багато людей «зникли» завдяки цій схемі.

Що ж змінюється зараз? А те, що тепер ця схема узаконена на державному рівні. Адже чіткого механізму контролю чи за законом пройшла евакуація конкретної дитини - не має. Вирішувати чи потрібна евакуація - буде військова адміністрація. Підтвердження, що батьки або опікуни справді чинили опір евакуації отримати буде важко, а на практиці - неможливо. Та й хто цим буде займатися?

Так, безумовно, будуть і випадки, де цей закон знадобиться у позитивному сенсі, але з більшою вірогідністю, він розв’яже (і так не сильно зв’язані) руки «не тім» людям, які тепер зможуть вибирати конкретну цікаву їм дитину, «вирішувати з ким треба» і забирати дитину з сім’ї. «Законно», зручно, швидко, без питань. І скільки таких «врятованих» залишиться в Україні? Самі розумієте.

А тепер розглянемо детально, як працює ця схема. Вона дала, принаймні, один збій з дитиною в Краматорську, коли все пішло «не так» через те, що батько виявився не сільським алкоголіком і маргіналом. І йому не байдуже, що творитися з його дитиною. Ось тут і зіткнулися дві системи.

Спочатку усунути перешкоду «по-хорошому» спробував начальник служби у справах дітей Краматорська Олег Давидов, коли пропонував добровільно відмовитися від дитини та передати її до «патронатної родини». З уточненням, що мати згодна.

При опорі батька погрожував, що зробить так, що дитина взагалі забуде батьків. Потім, через адвокатів батька, він намагався передати «меседж», щоб ті умовили клієнта добровільно відмовитися від дитини. Однак і тут не спрацювало. Адвокатів не злякала навіть стрілянина у вікна поїзда Інтерсіті, та пошкодження авто.