Закріплені конституційні основи щодо господарювання та підприємництва призводять до економічної багатоманітності та виникнення все нових і нових суб’єктів господарської діяльності. При цьому, останні здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового порядку, додержуючись вимог законодавства. Цивільним кодексом України визначено організаційно-правові форми юридичних осіб, діяльність яких більш конкретизується іншими нормативно-правовими актами (Господарським кодексом України, Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», «Про господарські товариства», «Про акціонерні товаристві», «Про кооперацію», «Про сільськогосподарську кооперацію» та інші). Держава ж, у свою чергу, гарантує незалежно від обраних організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.
Незалежно від організаційно-правової форми юридичної особи управління здійснюється через її органи. Для більшості юридичних осіб вищим органом управляння є загальні збори учасників (членів), які вправі приймати рішення з усіх питань діяльності юридичної особи, у тому числі і тих, що належать до компетенції інших органів.
Саме через загальні збори реалізується право учасників (членів) юридичної особи на участь в управлінні нею. Так, рішення приймаються загальними зборами простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або ж законом. Є випадки коли для прийняття рішення загальними зборами необхідно 3/4 голосів.
Хоча чинним законодавством офіційне визначення терміну «кворум» і не надається, але однією із безумовних підстав для визнання у судовому порядку недійсним рішення загальних зборів є саме прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму.
Якщо звернутися до словника української мови, то «кворум» - це установлена законом, статутом або постановою певної організації найменша кількість членів, присутність яких є необхідною умовою для відкриття засідання чи зборів і прийняття правосильних ухвал (словник української мови; в 11 томах. – Том 4, 1973. – Стор. 138).
Тепер щодо до того від чого ж слід вираховувати той самий кворум. Наприклад, кожен учасник товариства має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом (ч. 3 ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю»), кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі (ч. 10 ст. 15 Закону України «Про кооперацію»).
Так, кворум товариства залежить від кількості голосів учасника, що є пропорційною його частки у статутному капіталі і ця інформація є відкритою і достовірною в силу положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Тобто, в даному випадку спору щодо з’ясування загальної кількості голосів не може бути, оскільки їх завжди 100. Натомість, у кооперативах зовсім по іншому і тому я пропоную більш детальніше це оглянути.
В загальному значенні кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Вони можуть бути виробничими, споживчими, гаражними, садовими тощо.
Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.
До речі, припинення членства в кооперативі може бути на підставі такої ж письмової заяви або за рішенням загальних зборів.
Важливим для нормальної роботи вищого органу управління кооперативу є визначення точної кількості його членів, адже ці відомості не відображаються в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по аналогії як із товариствами.
Блог