Хтось посіяв, а хтось віджав: чому в Україні розгулялися агрорейдери

Зброя й сила є - земля й зерно буде. Ось вам і наслідки реєстраційної вакханалії та земельного мораторію. Догралися?

На полях України, однієї з найбільших житниць Європи, буйним цвітом «проростає» феодальне середньовіччя. Почастішали випадки, коли право на землю і врожай береться банально силою - набігами. Які там інновації, які там супер-пупер-агротехнології, які, до біса, «байєри», «джондіри», центнери з гектара?! Сьогодні жоден український аграрій не може бути впевнений у тому, що своє збіжжя збиратиме саме він. А не банда зальотних «тітушок», так званих, агрорейдерів (серед яких, чого гріха таїти, трапляються і люди у військовій формі). Масштаби проблеми вражають, змушуючи до «оперативного» реагування на загальнодержавному рівні. Але це боротьба лише з наслідками хвороби, а не з її причиною. Що довше відкладаються питання із визначення повного права власності на землю, тим активніше розгортається «Дикий Захід» в українських полях. Хтось дуже спішить скористатися моментом до остаточного упорядкуванням прав, кадастрів та реєстрів…

Згадайте новину: Міністр юстиції Петренко роз'яснив селянину як правильно передати в оренду свою землю, щоб не стати жертвою рейдерства

І ясла повні, і чомусь ревуть воли

З 2015 року в Україні активізувалося цинічне рейдерство сільськогосподарських підприємств. Як явище, воно існувало і раніше, але в останні два роки набуло особливого розмаху. За даними Асоціації фермерів та землевласників України, за перше півріччя поточного року було зафіксовано 570 повідомлень про аграрне рейдерство. В Міністерстві юстиції говорять, що у них немає чіткої статистики, але звернення рахуються сотнями.

Схеми досить схожі: таємна зміна власника, штучне нарощування боргів, нагле відбирання техніки і врожаю, силовий тиск і залякування. Проблема стала настільки масштабною, що в кожній області довелося створювати спеціальні антирейдерські штаби, аби дати людям зібрати врожай. Причому страждають, як дрібні фермери, так і крупні агрохолдинги. Різниця хіба що в обсягах «віднятого».

Рейдерські «захоплення» частіш за все відбувається там, де є незавершене питання оформлення договорів на землю. Як кажуть аналітики, 50% рейдерських атак починається з того, що спочатку пайовик підписав договір оренди з одним фермером на 7 років. Потім через деякий час прийшов інший фермер, запропонував на 200-300 гривень більшу орендну плату і селянин підписав інший договір на оренду свого паю. А потім починається боротьба старих і нових арендаторів паїв. Це у найпростішому випадку. У більш складних схемах «підключаються» нечисті на руку судді з відповідними рішеннями та реєстратори. Складається ненормальна обстановка, коли у фермерських господарствах та колективних сільськогосподарських підприємствах працівники змушені займатися тим, що постійно моніторити Єдиний реєстр майнових прав, аби не проґавити моменту, коли орендована ними земля змінить власника.

Ось тільки кілька подібних справ.

- Серпень 2016-го. У Державний реєстр без відома власника ПСП імені Димитрова (Кіровоградська обл.) було внесено зміни — підприємство змінило не лише керівництво, а й назву. Реальне керівництво звернулося до поліції. Не допомогло. За місяць фірму знову перереєстрували, а ще за день оформили вже на фізичну особу. На підприємство приїхало п'ять автомобілів молодиків, вивезли оргтехніку, документи та посівний матеріал. Людей побили, контору розтрощили. Вже у жовтні новий власник створив нове підприємство на базі старого — не ПСП, а ПП імені Димитрова, аби було простіше порозумітися із пайовиками, в яких фірма орендує землі. З того часу між власниками йде напружена боротьба.

Вспомните новость: Обжалование решения местных органов власти - широкоприменяемый и эффективный способ рейдерского захвата земли