Хто має відповідати за різночитання обвинувального акта: суд першої інстанції, другої чи прокурор

Усіх служителів Феміди Катеринопільського районного суду Черкаської області хотіли притягнути до дисциплінарної відповідальності через звернення очільника апеляційної установи цього ж регіону Володимира Бабенка. Які ж дії законників стали підставою для скарги «на своїх» та чи правильно роблять судді, які не завжди погоджуються з думкою «апеляційників» та прокурора?

Відмовили—задовольнили

На служителів Феміди здебільшого скаржаться сторони у справі. Та, трапляється, перевірити, чи є підстави для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, просять і їхні колеги. Зазвичай до кваліфоргану звертаються керівники апеляційних установ або ж вищих спецсудів. Прикметно, що представники місцевих інституцій не наважуються «писати заяви» на колег із судів вищих інстанцій. Не пригадуються і випадки, коли очільники судів скаржилися б одразу на всіх володарів мантій однієї установи. Але голова Апеляційного суду Черкаської області зламав цю традицію.

У Катеринопільському райсуді Черкаської області працює троє володарів мантій. Ще навесні 2014-го до Вищої кваліфікаційної комісії суддів надійшло звернення голови Апеляційного суду Черкаської області щодо всіх них: Олега Баранова, Миколи Зінченка та Олександра Кухаренка, — які колегіально розглядали одне з кримінальних проваджень стосовно трьох осіб.

Згадайте новину: А Ви отримували рішення суду, яке є протилежним від того, яке було проголошене в залі судового засідання ? Ми - так (!)

Як пояснив доповідач у дисциплінарній справі, член ВККС Юрій Тітов, на підставі п.3 ч.3 ст.314 Кримінального процесуального кодексу колегія тричі повертала прокуророві обвинувальний акт для усунення недоліків.

Уперше вона це зробила ще в жовтні 2013-го. В ухвалі йшлося про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК. Прокурор подав скаргу на це рішення. У свою чергу Апеляційний суд Черкаської області скасував згадану ухвалу як незаконну й призначив «новий розгляд у суді першої інстанції в попередньому його складі». У грудні того ж року Катеринопільський райсуд прийняв аналогічне рішення. Непохитною була й позиція апеляційної установи: вона знову скасувала вже другу ухвалу райсуду.

У 2014 р. епопея продовжилася: в березні місцевий суд уже втретє повернув обвинувальний акт прокурору, який знову оскаржив це рішення. «Суд першої інстанції безпідставно повернув обвинувальний акт прокурору, оскільки він відповідає вимогам ст.291 КПК. В обвинувальному акті викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор уважає встановленими, містяться відомості про його правову кваліфікацію та достатньо повно сформульовано обвинувачення щодо кожного з обвинувачених», — зазначено в ухвалі Апеляційного суду Черкаської області.

До того ж в документі увага звертається на те, що суд першої інстанції проігнорував висновки та мотиви двох ухвал апеляційної установи, якими були скасовані рішення Катеринопільського райсуду.

Тому «апеляційники» втретє задовольнили скаргу прокурора, а ухвалу колег з нижчої інстанції скасували знову ж таки з «призначенням нового розгляду в суді першої інстанції в попередньому його складі».