Голова ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ Борис Гулько: Не слід забувати, що суд вирішує, як правило, спір двох сторін (як у цивільних, так і в кримінальних справах), і одна сторона практично завжди залишається незадоволеною.

Після прийняття низки люстраційних норм минуло кілька місяців. Отже, можна вже озирнутися назад і зробити певні висновки щодо їх реалізації. Першочергових змін зазнала судова система, яку законодавець вирішив кардинально «пере форматувати» та оновити. Першими під «перезавантаження» потрапили голови вищих спеціалізованих судів країни. Саме їм тепер доведеться відповідати за втілення основних положень закону «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Чи зміниться ставлення громадян до суддів? Чи зникнуть образливі звинувачення? На ці та інші запитання погодився відповісти новообраний голова Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Борис Івановчи Гулько.

«Коли відчуваєш наснагу для досягнення нових цілей, намагаєшся на повну силу реалізувати свій потенціал»

— Борисе Івановичу, дозвольте привітати вас із призначенням і побажати продуктивної роботи на новій посаді. Ваше призначення відкрило нову сторінку в роботі ВСС. Які стратегічні завдання для себе ви вже встигли намітити?

— Дякую за привітання та актуальне побажання. Повноваження голови суду, зокрема й вищого спеціалізованого, чітко визначені в ст.34 закону «Про судоустрій і статус суддів». Насамперед це забезпечення діяльності судової установи на належному рівні. Йдеться про ефективну роботу судових палат ВСС, пленуму суду, Науково-консультативної ради ВСС, усіх структурних підрозділів. Головне завдання ВСС — забезпечити єдність судової практики з питань застосування законодавства при вирішенні справ, справедливий судовий розгляд у розумні строки. Тож своїм основним завданням убачаю сумлінне виконання вимог закону для вдосконалення організаційного забезпечення здійснення судочинства.

Також зазначу, що, враховуючи наявні в суді напрацювання, кадровий потенціал, починаю я не з чистого аркуша, а тому не маю жодних перешкод для досягнення поставленої мети.

— За 3 роки роботи у ВСС ви жодного разу не висували своєї кандидатури на адміністративні посади, не перебували у складі органів суддівського самоврядування. Ви були готові до того, що колеги підтримають саме вас? На чому будували свою «передвиборну агітацію»?

— Жодної «передвиборної агітації» я не проводив. Під час зборів лише наголосив на тому, що в разі обрання на посаду відповідально виконуватиму обов’язки керівника суду, визначені законом. Посада голови суду передбачає надзвичайну відповідальність і потребує професіоналізму, виваженості й мудрості. Мені, звичайно, приємно, що колеги підтримали мою кандидатуру, і тепер найважливіше — виправдати їх довіру.

— До переведення у ВСС ви тривалий час обіймали адмінпосади в Шевченківському районному суді м.Києва, пройшовши шлях від стажиста судді до голови. Просування щаблями судової системи було для вас мрією чи самоствердженням як фахівця?

— На мою думку, професійне зростання — природний процес для будь-якої людини. Усі ми під час роботи здобуваємо певний досвід, отримуємо нові знання та з часом розуміємо, що вже готові до виконання більш складних завдань.

Так само склалось і в мене. Розпочав свій професійний шлях з посади стажиста, згодом став суддею. Працюючи заступником голови в Шевченківському районному суді м.Києва, отримав цінний досвід адміністративної роботи. Тому, коли очолив Шевченківський райсуд, який за складом суддів був не меншим, ніж деякі апеляційні суди, чітко усвідомлював проблеми, які існують в установі, й розумів шляхи їх розв’язання.

Не можу сказати, що колись мріяв зайняти кабінет голови ВСС. Так само не думаю, що ця посада потрібна для самоствердження. Просто, коли відчуваєш у собі наснагу для досягнення нових цілей, намагаєшся на повну силу реалізувати свій потенціал. Тож на цій відповідальній посаді в мене є можливість акумулювати весь свій досвід у вирішенні адміністративних питань.