Головна Блог Аналітична стаття Статті Форс-мажор під час війни: судова практика

Форс-мажор під час війни: судова практика

25.11.2022
Переглядів : 3350

Питання про застосування форс-мажору до договірних зобов’язань є предметом дослідження та дискусій вже не один рік.

Перший «бум» форс-мажорної проблематики можливо пов’язати з угодами, виконання зобов’язань за якими було ускладнено або унеможливлено у зв’язку з проведенням АТО, вдруге питання звільнення від відповідальності за невиконання договірних зобов’язань постало під час вирішення договірних спорів, що виникли в результаті невиконання зобов’язань під час пандемії COVID-19. Більше того, проблема щодо порядку застосування положень законодавства про форс-мажор сезонно досліджується судами під час вирішення спорів, пов’язаних з агропромисловими контрактами.

Тож, зважаючи на популярність окресленого питання, не дивно, що в Україні склалась усталена практика та сформовані численні висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, якими регулюється питання застосування наслідків впливу форс-мажорних обставин.

Разом з тим у 2022 році звичний ритм життя суб’єктів господарювання порушено через збройну агресію російської федерації проти України. Додала гарту у «форс-мажорному» питанні, як не дивно, Торгово-промислова палата України (ТПП України), оприлюднивши лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким засвідчила, що військова агресія є форс-мажорною обставиною, а сам лист ТПП України може бути використано як її підтвердження.

Хоча наміри у ТПП України були шляхетними, ефект від оприлюднення вищевказаного листа мав діаметрально протилежні наслідки, аніж очікувалось: ознайомившись із листом ТПП України, досить велика кількість суб’єктів господарювання помилково вирішили, що наслідки впливу форс-мажорних обставин на невиконання зобов’язань у такій екстраординарній ситуації, як війна, застосовуються автоматично, в так званій спрощеній процедурі, у результаті чого не вчиняли юридично значимих дій, здійснення яких, відповідно до усталеної судової практики, є необхідним для звільнення від відповідальності за невиконання зобов’язань.

Читайте статтю: Ми не можемо говорити, що форсмажорні обставини через воєнний стан існують на всій території України – суддя ВС Ольга Ступак

З метою з’ясування, які все ж таки дії необхідно вчинити суб’єкту господарювання, що зазнав впливу форс-мажорних обставин, доцільно згадати висновки Верховного Суду щодо обставин, які повинні існувати для можливості застосування ст. 617 ЦК України:

  • обставина непереборної сили повинна бути віднесена до категорії форс-мажору відповідно до умов договору або за законом;

  • форс-мажорна обставина була непередбачуваною в момент укладення договору, а її настання не залежить від волі сторін договору;

  • існування конкретного зобов’язання, строк виконання якого настав;

  • наявність причинно-наслідкового зв’язку між обставиною (подією) і неможливістю виконання стороною своїх конкретних зобов’язань;

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст