Фигуранты чужого приговора: есть ли процессуальная возможность его обжаловать?

В 2012 году был введен институт соглашения между прокурором и подозреваемым. Однако правоохранительные органы начали использовать эти приговоры для ограничения прав других лиц. При этом законодательство прямо не предусматривает возможность их обжалования. Но такая возможность есть, сообщает zib.com.ua

Неправдиві докази

При прийнятті Кримінального процесуального кодексу, на виконання Рекомендації N6R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи, було запроваджено інститут угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Метою нововведення було здійснення спрощеного кримінального провадження, за яким підозрюваний (обвинувачений) беззастережно визнає свою вину і погоджується на призначення узгодженого покарання, відмовляючись від права на судовий розгляд своєї справи.

Угода між прокурором та підозрюваним (обвинуваченим) створює правові наслідки тільки для її учасників. Хоча правоохоронці почали використовувати обвинувальні вироки, якими затверджено угоди про визнання винуватості, для обмеження прав осіб, які не були учасниками такого кримінального провадження.

Поширення набули випадки, коли прокурори викладають фактичні обставини справи з посиланням на вчинення іншою особою певного кримінального правопорушення, яка не є учасником провадження. Після затвердження угоди прокурор отримує рішення, яким, на його думку, підтверджується факт скоєння злочину такою особою. В подальшому цей вирок використовується в іншому кримінальному провадженні як доказ винуватості.

Положення КПК, які регулюють процедуру підготовчого судового засідання, не встановлюють обов’язку суду оцінювати формулювання підозри та фактичні обставини кримінального правопорушення. Рішення, яке отримує прокурор, фактично підтверджує факт вчинення особою, яка не була учасником кримінального провадження, певного кримінального правопорушення.

В подальшому сторона обвинувачення в іншому кримінальному провадженні використовує такий вирок як доказ, що підтверджує певні обставини кримінального правопорушення та вину особи, яка не була учасником відповідної угоди.

Особливе занепокоєння викликають випадки застосування судом спеціальної конфіскації до майна інших осіб, які не були учасниками угоди. Як правило, власник майна дізнається про такий вирок вже після проведення спецконфіскації. Непоодинокими є випадки використання таких вироків Державною фіскальною службою при обґрунтуванні нереальності господарських операцій певної юридичної особи.

Вироки цієї категорії позбавлені процесуальної можливості оскарження.

Читайте статью: От трупов до обысков. Почему ломают копья вокруг поправок в УПК и что они изменят на самом деле

На загальних засадах