Екстрадиція ухилянтів. Популізм vs реальність?

Останнім часом в інформаційному просторі України почастішали новини про те, що українці призовного віку, які незаконно виїхали з території України під час дії воєнного стану та продовжують перебувати за кордоном, будуть екстрадовані.

Давайте розберемось, у чому полягає суть екстрадиції та чи можливо її реалізувати в нинішніх реаліях.

Визначення поняття «екстрадиції» наведено у ст. 541 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до якої, екстрадиція — видача особи державі, компетентними органами якої ця особа розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку. Екстрадиція включає:

- офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи;

- перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі;

- ухвалення рішення за запитом;

- фактичну передачу такої особи під юрисдикцію запитуючої держави.

Як бачимо, екстрадиція можлива винятково у межах кримінального провадження, тобто стосовно особи повинно здійснюватися хоча б досудове розслідування за певною статтею, передбаченою Кримінальним кодексом України.

Варто зазначити, що процедура екстрадиції досить складна і не може бути здійснена винятково за бажанням виконуючої сторони.

Для можливості подання запиту про екстрадицію особи на територію України необхідним є дотримання наступних умов:

- щодо особи повинно бути відкрито кримінальне провадження;