Найчастіше експертизу ДНК проводять для встановлення батьківства. Але трапляються на практиці випадки, коли жінкам доводиться доводити своє материнство. Про цікаві аспекти роботи експертів-генетиків в матеріалі помічника експерта-генетика КНСЕУ Тетяни Солодкої.
Експертиза ДНК або молекулярно-генетична експертиза призначається у кримінальних і цивільних справах з метою формування доказової бази. Найбільш поширені випадки проведення ДНК-тесту на батьківство (як у судовому, так і в позасудовому порядку), а також випадки проведення тесту для встановлення спорідненості в спадкових справах.
Об'єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, букального та іншого епітелію, волосся (при наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини. Зрізане волосся, сеча і піт не придатні для дослідження даним методом, оскільки вони не містять клітин з ядерної ДНК.
Читайте статтю: Чи існує у світі Ваш точний двійник? Скільки двійників у Вас може бути?
Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. При відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо. В результаті проведення ДНК-аналізу на предмет встановлення батьківства ймовірність похибки позитивного висновку становить 0,000001%. Негативний факт батьківства встановлюється із 100% ймовірністю.
На практиці був випадок, коли довелося брати зразок ДНК у померлої людини. Звернулася дівчина, батько якої помер у лікарні через хворобу серця, а у неї в свідоцтві про народження була допущена помилка (невірно зазначено по батькові). Звичайно ж після смерті батька стало питання спадщини, і щоб уникнути спорів з ріднею через цю помилку, дівчина вирішила перестрахуватися і встановити батьківство.
Були випадки, пов'язані з жінками, які народжувала не в медичному закладі. Майже одночасно до КНСЕУ надійшла судова справа про встановлення батьківства та заява фізичної особи про встановлення материнства. В першому випадку мати, на жаль, померла, й дитина опинилася в дитячому будинку. Оскільки дані про батька не були зазначені у свідоцтві (мама дитини приховала факт вагітності від біологічного батька), тому батько звернувся з цивільним позовом до бабусі, яка не хотіла, щоб дитина з ним проживала. В другому випадку мамі дитини доводилося доводити своє материнство, оскільки під час вагітності вона ніде на обліку не стояла і реєстраційна служба відмовлялася видати свідоцтво.
Інший приклад - в одному з судів Полтави розглядалася справа про визнання права власності на спадкове майно, надання його в користування та за зустрічним позовом про виключення відомостей про померлу особу як батька з актового запису про народження дитини. На дослідження експерту ставилось питання про встановлення родинного зв'язку між хлопчиком і бабусею. Ухвалу залишили без виконання, оскільки методика проведення досліджень на предмет біологічної спорідненості базується на принципах успадкування дітьми генетичних ознак своїх батьків. Особливістю дослідження спорідненості є те, що кожен з батьків (батько та мати) передає своїй дитині тільки одну алель кожного локусу ДНК. ДНК притаманна індивідуальна специфічність, тобто розподіл та комбінації успадкованих генетичних ознак у дітей є різними, співпадає лише у однояйцевих близнюків, тому провести експертизу щодо біологічної спорідненості між онуком та бабусею неможливо, оскільки вони не є прямими родичами.
Користуйтесь консультацією: Грошова допомога при народженні дитини у 2016 році. Перелік документів необхідних для отримання допомоги
Блог