Эксперты подсчитали, за какое время Украина сможет рассчитаться с заявителями в ЕСПЧ

Неисполнение решений Европейского суда по правам человека очень тревожит Европу. Старый свет готов консультировать нашу власть. Однако заявители до сих пор остаются ни с чем то из-за отсутствия средств в бюджете, то из-за невозможности найти ответственных за неисполнение вердиктов, пишет zib.com.ua

Тотальне невиконання

Системне невиконання рішень національних судів у справах, в яких боржником виступає держава, вельми турбує партнерів України. У 2001 р. Комітет міністрів Ради Європи розглянув справу «Кайсин та інші проти України». Тоді національні органи влади взяли на себе зобов’язання вирішити проблему в найкоротші строки. Однак їх бездіяльність призвела до нових заяв до комітету, найбільш знаковою з яких стала «Жовнер проти України». У цілому за період з 2008 до 2017 р. комітет ухвалив 6 резолюцій щодо вказаної категорії справ.

Активну участь у відстоюванні порушених прав українців узяв і Європейський суд з прав людини. Загалом з 1999 р. до установи було подано 29 тис. заяв від громадян, яким так чи інакше заборгувала держава. За підсумками розгляду було прийнято 424 рішення (включно з «груповими», в яких об’єднано по 250 заявників) та затверджено 5 тис. односторонніх декларацій. Утім, відсутність результату призвела до того, що у 2017 р. Велика палата ЄСПЛ винесла вердикт у справі «Бурмич та інші проти України», відповідно до якого 12143 заяви було повернуто для подальшого вирішення національними державними органами під наглядом комітету.

У рішенні ВП сказала, що висновки та зауваження для цієї категорії справ ЄСПЛ уже окреслював у вердикті «Юрій Миколайович Іванов проти України» у 2009 р. Тож, зважаючи на завантаженість Суду, повторювати їх удруге немає сенсу. Як і у «справі Іванова», висловлено сподівання, що скарги вищезазначених осіб будуть розглянуті національними органами влади, а заявники отримають належне відшкодування за порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Проте чому ж і досі цього не відбулося? Коли держава спроможеться розрахуватись із боргами? Експерти подискутували про це під час І щорічного форуму «Виконання рішень національних судів в Україні», організованого Асоціацією правників України за сприяння проектів РЄ «Підтримка виконання Україною рішень ЄСПЛ» та «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні».

Читайте статью: Земельный мораторий отменять не надо. Что на самом деле означает громкое решения ЕСПЧ против Украины

Виконання з вадами

За словами заступника міністра юстиції — уповноваженого у справах ЄСПЛ Івана Ліщини, Суд сам ускладнив виконання рішення у «справі Бурмич» тим, що не дав чітких формулювань та інформації, необхідної українським посадовцям. У 4 тис. скарг, зауважив І.Ліщина, відсутні прізвища заявників, а у 8 тис. — інформація про їх місцезнаходження. Тож держава не може отримати додаткові відомості, необхідні для виконання вердиктів. До того ж зосереджуватися лише на 12 тис. громадян при тому, що є й ті, хто не звертався до ЄСПЛ, було б несправедливо.

Намагаючись розв’язати проблему глобально, українські посадовці сформували міжвідомчу робочу групу високого рівня при Кабінеті Міністрів, створили підкомітет Верховної Ради з питань виконання рішень ЄСПЛ та запровадили спеціальну бюджетну програму №4040. Однак остання має вади, які заважають її ефективному функціонуванню й, відповідно, виконанню рішень.

Найбільшою вадою, на переконання І.Ліщини, є недофінансування. За підрахунками, викладеними у звіті проекту РЄ «Підтримка виконання Україною рішень ЄСПЛ», виконання за програмою очікують близько 200 тис. рішень на суму 4,5 млрд грн. У державному бюджеті на 2018 р. на ці потреби виділено 500 млн грн. У попередні роки фінансування було ще скромнішим. Якщо так триватиме й надалі, погашення поточної заборгованості відбудеться років через 9. І це якщо не з’являться нові категорії скарг, найпрогнозованішими з яких є звернення учасників АТО щодо виплати пенсій та надання земельних ділянок.