Допустимість невідкритих в порядку ст. 290 КПК України матеріалів судово-медичної екпертизи

Дотримання порядку відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України є одним з ключових питань побудови стратегії захисту при розгляді кримінального провадження в суді.

На цей час є декілька взаємовиключних рішень Касаційного кримінального суду з питань допустимості доказів з огляду на дотримання положень ст. 290 КПК України.

Пропоную проаналізувати два таких рішення у справах, пов’язаних із спричиненням тілесних ушкоджень потерпілим.

27 січня 2020 року Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі N 754/14281/17 зробила висновок щодо допустимості доказів – медичної документації, наданої експерту, які не були відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України.

Мотивуючи вимоги касаційної скарги, сторона захисту наголошує на істотному порушенні ст. 290 КПК через невідкриття стороні захисту медичних документів, на яких ґрунтується висновок судово-медичного експерта.

З матеріалів провадження вбачається, що потерпіла, якій спричинені тілесні ушкодження обвинуваченим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за власної ініціативі надала слідчому медичну документацію, яку слідчий спрямував експерту для проведення судово-медичної експертизи.

Під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, стороною обвинувачення не була надана обвинуваченому та його захиснику для ознайомлення медична документація, яка досліджувалась експертом.

Відтак, сторона захисту вважає, що факт невідкриття вказаних документів є підставою визнання висновку експерта недопустимим доказом.

Об’єднана палата у справі, що розглядається, прийшла до висновку, що касаційна скарга сторони захисту в частині визнання доказів – висновку судово-медичного експерта недопустимими не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відхиляючи аргументи сторони захисту про істотне порушення приписів Кримінального процесуального кодексу України, сумнівність походження медичної документації та сформованого на її основі експертного висновку, суд послався на те, що таку документацію слідчому надала потерпіла і цей факт вона підтвердила в судовому засіданні, згадані документи були предметом судово-медичного дослідження, проведеного на підставі відповідної постанови слідчого, в якій також відображено відомості про передачу експерту тієї ж документації.

Крім того, апеляційний суд зазначив, що зміст первинної довідки від 5 вересня 2017 року N 6222 не спростовує правильності висновків експерта, адже вони ґрунтуються на всебічній оцінці всіх даних про шкоду, завдану здоров'ю потерпілої, серед яких є результати лабораторних досліджень. З огляду на викладене суд визнав допустимим доказом судово-медичну експертизу, якою було встановлено ступінь тяжкості спричинених потерпілій тілесних ушкоджень та механізм їх утворення.