Договір про поділ майна подружжя: укладаємо без ризику

В реальному житті нерідко трапляються ситуації, коли укладенням договору про поділ майна такий поділ не закінчується. Не виключено, що через деякий час одна зі сторін вважатиме поділ майна несправедливим, на фоні чого виникне нестерпне бажання поділити майно по-новому. Ще частіше договір про поділ майна подружжя укладають суто формально, не фіксуючи в ньому всю спільну сумісну власність подружжя з метою зекономити на сплаті державного мита і послуг нотаріуса.

Звісно, такий підхід може існувати, однак в окремих випадках це може призвести до довготривалих судових процесів.Тому, укладаючи договір про поділ майна подружжя, необхідно враховувати деякі особливості цього інституту та його недостатнє правове регулювання.

Відповідно до законодавства України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) не мав самостійного заробітку (доходу).

Як відомо, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Іноді подружжя після розлучення намагається мирним шляхом узгодити питання щодо поділу спільного майна. Вирішення такого питання здійснюється шляхом укладання між ними договору про поділ майна подружжя.

Сімейним кодексом України визначено, що дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою (ст. 69). Визначення вищезгаданого договору в законодавстві відсутнє. З аналізу наявних норм та умов договору можна надати таке визначення: договір про поділ майна подружжя є домовленістю між чоловіком і дружиною про порядок та умови розподілу майна, яке перебуває в їх спільній сумісній власності. Після укладання договору спільне майно розподіляється між подружжям, в результаті чого спільна власність припиняється.

Форма договору та його істотні умови

Абз. 2 ч. 2 ст. 69 Сімейного кодексу України встановлено, що договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має посвідчуватися нотаріально.

Згідно з вищезгаданою нормою, якщо договір стосується поділу нерухомого майна, він обов’язково має бути нотаріально посвідчений. Водночас законодавство не містить спеціальних норм щодо форми договору, предметом якого не є нерухоме майно. У таких випадках слід керуватися загальними правилами, які визначені в Цивільному кодексі України. Однак практика йде таким шляхом, що всі договори про поділ майна подружжя, незалежно від його предмету, нотаріально посвідчуються.

Що стосується істотних умов договору про поділ майна подружжя, то законодавство не врегульовує питання щодо обов’язкових умов для такого договору. Відповідно до Цивільного кодексу України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Істотною умовою договору про поділ майна подружжя є предмет договору. Під час укладення договору необхідно встановити обсяг спільного нажитого майна, джерела його придбання та вартість. У договорі зазначається перелік майна, яке переходить в особисту приватну власність до кожного з подружжя, яким чином буде здійснюватися та оформлятися (у разі потреби) передача майна, терміни його передачі тощо.

Підстави розірвання договору