Почну з сухих цифр. У державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України працюють близько 900 судових експертів. За результатами 2022 року ними було виконано близько 132 тис. судових експертиз та експертних досліджень.
Чисельність приватних експертів є більш ніж у два рази меншою. За даними Мінюсту, наприкінці 2022 року дійсними були свідоцтва про присвоєння кваліфікації судових експертів 445 фахівців, а звіти про виконання судових експертиз та експертних досліджень надали лише 378 з них. Протягом 2022 року приватні експерти виконали близько 16 тис. судових експертиз та експертних досліджень, тобто у 8 разів менше кількості експертиз, виконаних державними експертними установами.
Причини того, що державні експертні установи мають домінуюче становище на ринку судових експертиз та експертних досліджень, повністю корелюють із впливом держави, адже державні експертні установи, потенційно будучи прибутковими, натомість фінансуються з держбюджету. Лише державним експертним установам дозволено проводити так звані криміналістичні експертизи, незважаючи на відсутність обґрунтованої потреби у збереженні такої монополії. Водночас для приватних експертів Мінюст встановив систему численних перешкод у доступі до професії та поборів: при підготовці, стажуванні, підвищенні кваліфікації.
Незважаючи на існуючі перешкоди, попри меншу чисельність та обсяги діяльності, на мій погляд, як адвоката, саме окремими приватними експертами напрацьовано досить сталу професійну репутацію. Так, за результатами соціологічного дослідження системи судової експертизи, проведеного за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice», оприлюднено наступні висновки: “…респонденти, які мають досвід взаємодії як з державними, так і з приватними судовими експертами, частіше надають перевагу саме приватним. Їх вважають більш ефективними 67% респондентів (проти 33% за державних) … 94% респондентів повністю або скоріше задоволені роботою приватних судових експертів, 75% — державних експертів. Якщо говорити про довіру, то 77% опитаних повністю або скоріше довіряють державним експертам, та 93% - приватним …90% респондентів назвали повністю або скоріше незалежними у реалізації своєї професійної діяльності саме приватних експертів. 59% аналогічно висловилися щодо державних судових експертів”.
Однак схоже, що професійність та незалежність приватних експертів не викликають захоплення у Мінюсту та створеного ним дисциплінарного органу. Скоріше навпаки.
Аналіз оприлюднених Мінюстом результатів діяльності дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії (далі – ДП ЦЕКК) свідчить, що останніми роками саме приватні експерти отримують найсуворіші дисциплінарні покарання, і агресивність рішень дисциплінарної палати ЦЕКК щодо них стрімко зростає.
Так, у 2022 році винесено 19 рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності державних експертів, і 24 рішення – щодо приватних експертів.
У 2023 році кількість дисциплінарних стягнень щодо державних експертів зменшилася до 15, з них – 12 попереджень і лише 3 тимчасових призупинень дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації.
Щодо приватних експертів винесено 35 рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності – втроє більше, ніж щодо державних експертів. З них – 15 попереджень, 18 призупинень дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації і 2 рішення про позбавлення кваліфікації судового експерта.
Тобто на 900 державних експертів застосовано лише 15 переважно м’яких дисциплінарних стягнень, а на 378 працюючих приватних експертів – 35 більшістю жорстких, з позбавленням права на працю, дисциплінарних стягнень.
Непропорційність кількості та тяжкості дисциплінарних стягнень, що застосовуються до державних та приватних експертів, є очевидною. При цьому, на мій погляд, з аналізу справ, у яких я надав правничу допомогу приватним судовим експертам, претензії до них Мінюсту носили по суті волюнтариський характер, особливо якщо скаржником виступали компанії, які знаходяться у власності (кінцевому управлінні) відомих українських олігархів.
Блог