Деякі питання повідомлення про підозру

Набуття статусу підозрюваного в кримінальному процесі, має одне з найголовніших значень, з якого, фактично і розпочинається одна із активніших фаз захисту.

Особа набуває статус підозрюваного, з моменту її повідомлення про підозру, затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України – далі КПК).

В цій статті пропонуємо розглянути питання саме набуття статусу підозрюваного шляхом письмового повідомлення про підозру та питання про нову підозру, зміну раніше повідомленої підозри.

Повідомлення про підозру

Для початку необхідно чітко визначитись чим є повідомлення про підозру, процесуальним рішенням, або процесуальною дією.

КПК не містить чіткого визначання поняття «повідомлення про підозру», однак ст. 110 КПК, чітко визначає, що є процесуальним рішенням, до яких повідомлення про підозру не входить. Разом з тим, ч. 1 ст. 278 КПК вказує на те, що повідомлення про підозру, у разі неможливості його вручення у день його складання вручається, у спосіб, передбачений цим Кодексом для кручення повідомлень.

Так, виходячи з ч. 1 ст. 111 КПК повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією.

Таким чином, повідомлення про підозру є процесуальною дією, яка спроваджується складанням письмового повідомлення про підозру і до якого законодавець встановив певні вимоги.

Письмове повідомлення про підозру

КПК встановлює конкретний зміст письмового повідомлення про підозру, тобто, з чого повинно складатися таке повідомлення та коло осіб, які мають право складати таке повідомлення.