Звернуто увагу на необхідності врахування і оцінки судами при вирішенні спорів між розлученими батьками про визначення місця проживання дитини обставин, пов’язаних із введенням в Україні воєнного стану, зокрема щодо безпеки дитини у зв’язку із проведенням бойових дій, поширення внаслідок цього інфекційних хвороб, пошкодження цивільної інфраструктури, наявності джерел існування тощо. Визначено, що сам факт запровадження на території України воєнного стану не є достатньою підставою для визначення місця проживання дитини з одним із батьків. Також запропоновано виважено підходити до оцінки обставин, пов’язаних із проходженням одним із батьків (чи обома батьками) військової служби, участю у бойових діях, виїздом (відрядженням) для виконання бойових завдань.
Підкреслено необхідність оцінки судами при вирішенні спорів про місце проживання дитини під час воєнного стану всіх обставин справи у їх сукупності, залучення всіх учасників справи (особливо батьків дитини) до співпраці, застосуванні гнучких підходів до ухвалення рішень у цій категорії спорів з урахуванням інтересів дитини, а також рівності прав батьків та їх обов’язків щодо виховання дитини.
Зроблено аналіз судової практики з вирішення спорів про визначення місця проживання дитини під час дії воєнного стану.
Звернуто увагу на запропоновані зміни до процесуального закону, спрямовані на спрощення порядку розгляду цивільних справ з дотриманням розумних строків, належне повідомлення учасників справи та вручення судових рішень. Ключові слова: судові спори між батьками щодо визначення місця проживання дитини, воєнний стан.
Вступ.
Повномасштабне вторгнення держави-окупанта в Україну принесло смерть та руйнування. Велика кількість сімей були вимушено розділені – один із батьків (бабуся, дідусь) разом із дітьми перемістилися за межі України. Значна частина дітей була примусова переселена на територію держави-окупанта. У значній кількості сімей один із батьків перебуває у лавах Збройних Сил України чи інших силових структур, в зоні ведення активних бойових дій, а дитина очевидно проживає з іншим із батьків. Абсолютно безпечного місця в Україні держава-окупант не лишає. При цьому в залежності від місця фактичного проживання дитини рівень небезпеки для її життя та благополуччя може суттєво відрізнятися.
У цій статті запропоновано підтримати дискусію щодо здійснення правосуддя у цивільних справах та визначення основних критеріїв, які мають враховуватися і підлягати оцінці судами при вирішенні спорів про визначення місця проживання дитини на території України в умовах воєнного стану. Проблеми здійснення батьками прав та обов’язків по вихованню дитини, вирішення спорів між батьками щодо дітей у своїх працях досліджували, зокрема, такі науковці, як: Л. А. Савченко («Особисті права та обов’язки батьків і дітей за сімейним законодавством України», 1997 р.), Л. В. Красицька («Проблеми здійснення та захисту особистих та майнових прав батьків та дітей», 2015 р.), О. В. Синєгубов («Здійснення особистих немайнових прав малолітніх та неповнолітніх осіб», 2015 р.), К. О. Стопченко («Судочинство у справах про оспорювання батьківства та материнства», 2019 р.), О. В. Резвова («Права та обов’язки батьків щодо виховання дитини в сімейному праві України, 2021 р.).
Читайте статтю: В Україні різко зросла кількість батьків, які через суд відбирають дітей у матерів
Постановка проблеми. Метою цієї статті є висвітленні проблемних аспектів при вирішення судами спорів про визначення місця проживання дитини в умовах воєнного стану, повномасштабного збройного конфлікту.
Виклад основного матеріалу. Дитинство є цінним і неповторним етапом у житті кожної людини, під час якого проходить розвиток та становлення особи як члена суспільства, здатного до саморозвитку та позитивної діяльності.
Не слід забувати, що діти і підлітки є дуже важливою категорією населення для підтримки життєздатності соціуму, ця категорія населення формує основу розвитку держави, від фізичного і морального здоров’я молодого покоління залежить майбутнє нації в цілому [1, с. 4].
Блог