«12 розгніваних чоловіків»,«Вердикт за гроші», «Лінкольн для адвоката», «Suits», «Свідок обвинувачення», «Гарна дружина»…Все це є далеко не повним переліком творів кіномистецтва, на основі сюжету яких в наших громадян формується загальне уявлення щодо роботи суду присяжних. І це попри те, що на законодавчому рівні в нашій державі цей правовий інститут було ще закріплено майже 7 років тому, пише ukrainepravo.com
З огляду на це в рамках даної статті «Українське право» підготувало для своїх читачів короткий ретроспективний огляд щодо запровадження суду присяжних на теренах України, його сучасний стан, а також відносно свіжу статистику щодо розгляду цивільних та кримінальних справ за участю колегії.
КОРОТКО ПРО ІСТОРІЮ ВИНИКНЕННЯ СУДУ ПРИСЯЖНИХ ТА ЙОГО ПОЯВА НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ
Виникнення суду присяжних вважається тенденція обмеження абсолютної влади шляхом участі членів громади в здійсненні правосуддя. Зокрема, у германських племен був давній звичай залучати поважних людей для розслідувань правопорушень та суду над обвинуваченим. Ще на межі VII-VIст. до н.е. суд присяжних був створений реформатором Солоном у Давній Греції.Також форми участі народу у відправленні правосуддя вдосконалювалися протягом тривалого часу, перш за все, у Франції та Англії. Саме завдяки цим країнам згодом у світі сформувались дві основні моделі суду присяжних: класична (англійська) та змішана (французька або континентальна).
Основною передумовою винПерше документальне підтвердження існування суду присяжних в Англії міститься в ордонансах короля Генріха ІІ, найстарший з яких датований 1166 р. Англійська модель передбачає створення самостійної колегії присяжних засідателів, які виносять вердикт незалежно від суддів. Окрім цього, за цією моделлю суд присяжних має вельми широку компетенцію. Наприклад, у Сполучених Штатах він наразі може розглядати будь-яку цивільну або кримінальну справу за бажанням однієї зі сторін.
Перша форма континентальної моделі суду присяжних була запроваджена наприкінці XVIII ст. у Франції як один із наслідків Великої французької революції. Створена першою в континентальній Європі, вона стала основним «класичним» варіантом континентальної моделі суду присяжних. Це обумовлено, перш за все, тим, що французький зразок згодом був запроваджений на територіях інших європейських держав, завойованих Наполеоном І. З відновленням свого суверенітету ці держави після певного періоду відмови все ж таки закріпили у своєму кримінально-процесуальному законодавстві саме французьку модель суду присяжних. ЇЇ найбільшими відмінностями від англійської є, по-перше, склад колегії присяжних, до якої, окрім засідателів, входять ще й професійні судді. А, по-друге, за змішаної моделі суд присяжних розглядає переважно кримінальні справи щодо тяжких злочинів. Тобто, в даному випадку компетенція є значною вужчою, аніж за класичної моделі. І наостанок: за континентальної моделі присяжні мають право брати участь в дослідженні фактичних обставин справи, у той час, як класична англійська модель не передбачає такої можливості.
На українських землях в своєму класичному розумінні суд присяжних вперше з’явився у 1848 р. в результаті «Весни народів» в Австрійській імперії. Конституцією 1849 р. проголошувалось, що суд присяжних розглядає справи про всі політичні злочини, а також тяжкі злочини, перелік яких мав бути встановлений законом. Трохи згодом суд присяжних з’явився й в Російській імперії. Цей інститут був затверджений імператором Олександром ІІ 20 листопада 1864 р. На відміну від Австрії, яка закріпила континентальну модель суду присяжних, пореформена Росія запозичила окремі елементи цього інституту з обох моделей. Так, відповідно до англійської концепції, колегія складалась з 14 присяжних (серед яких двоє запасних), а компетенція була вельми широкою. За підрахунком вченого Бобрищева-Пушкіна О.В. в сфері компетенції засідателів знаходилась майже п’ята частина всіх статей дореволюційного кримінального законодавства, а в окружних судах процент вирішених справ судом присяжних в окремі роки сягав 75,8%. З континентальної моделі бувзапозичений механізм дослідження обставин справи за участі присяжних, зокрема ті з них, що характеризують особу підсудного. Як можна побачити, в один і той самий період на землях нашої держави існували дві різні моделі суду присяжних. Щоправда, після встановлення на українських землях радянської влади інститут суду присяжних було скасовано.
Читайте статтю: Суд роз'яснив правові засади формування і функціювання інституту присяжних
Із набуттям Україною незалежності майже одразу постало питання про включення суду присяжних до системи вітчизняного законодавства. Прагнення законодавця повернути цей правовий інститут відобразилось й в Конституції 1996 року: у ст. 127 передбачено можливість здійснення правосуддя присяжними засідателями. Однак лише через 17 років після прийняття Основного Закону суд присяжних все ж таки був відновлений в правовому житті нашої держави. Таку тривалість запровадження даного інституту можна пояснити суперечностями науковців та парламентарів щодо обрання оптимальної моделі, а також доцільності йогозапровадження в Україні взагалі. Врешті-решт, суд присяжних в нашій країні було створено саме на базі континентальної моделі.
ЯК ПРАЦЮЄ СУД ПРИСЯЖНИХ В УКРАЇНІ?
В першу чергу, слід відзначити, що в Україні суд присяжних може бути застосований при розгляді певних категорій цивільних та кримінальних справ. Списки присяжних формуються і затверджуються місцевою радою за поданням територіального управління Державної судової адміністрації на два роки. Список складається із громадян, які постійно проживають на території юрисдикції відповідного суду, відповідають нижчезазначеним вимогам і дали згоду бути присяжними.Тобто, на відміну від тих же Штатів, в нашій державі присяжними стають виключно на добровільних засадах.
Блог