Чотири кроки для повернення майна у кримінальному провадженні

В Україні переважна більшість обшуків завершується вилученням майна. При цьому вилучається як майно, зазначене в ухвалі про дозвіл на обшук, так і майно, яке в ухвалі не зазначено, так зване тимчасово вилучене майно.

Вилучене в такий спосіб майно підлягає арешту. Арешт накладається слідчим суддею. Проте власників майна в переважній більшості випадків в суд не викликають. Про те, що майно під арештом, власник дізнається випадково.

Втім, накласти арешт можуть не тільки на майно, що вилучається на обшуках. Арештувати можуть і багато чого іншого: квартиру, машину, рахунки в банках, корпоративні права, товар, землю тощо.

Тож як протидіяти арешту майна у кримінальному провадженні?

Я узагальнив принаймні чотири кроки, якими ділюсь із вами.

Крок 1. Поскаржитись на слідчого, який не повертає майно.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК, якщо слідчий, прокурор протягом 48 годин з моменту вилучення майна не звернувся до слідчого судді з клопотанням про його арешт, вилучене майно негайно повертається особі, в якої його було вилучено.

Однак, на практиці так майже ніколи не відбувається. Майно доводиться забирати «силою». Для цього використовуються можливості статті 303 КПК.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.

Через те, що неповернення майна є триваючим порушенням, строки звернення до суду, передбачені в статті 304 КПК до такої скарги не застосовуються, відтак звернутися зі скаргою можна в будь-який строк (позиція Вищого спеціалізованого суду України в Узагальненні від 12.01.2017 року «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування»).

Скарга розглядається слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження скарги за обов’язкової участі скаржника (ст. 306 КПК).