Права потерпілого. Чому суд зменшує суму компенсації витрат на правничу допомогу - справа № 202/8301/21

Хоча за законом потерпілому мають компенсувати витрати на правничу допомогу, необхідною умовою реалізації цього правила є належне їх документальне підтвердження. Зокрема, акт приймання-передачі послуг повинен містити детальний опис витраченого адвокатом часу за кожним із видів робіт.

Питання розглядалося Верховним Судом у справі № 202/8301/21. Відповідна постанова від 07.09.2023 включена до нещодавно оприлюдненого Огляду судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за вересень 2023 року.

Нагадаємо, відповідно до вимог ч. 1 ст. 124 КПК, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. Такі витрати складаються, у тому числі, із витрат на правову допомогу (п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК). Чинне кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, однак зобов`язує надати докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, у тому числі на правову допомогу, що входить до предмета доказування у кримінальному провадженні ст. 91 КПК.

Пред`являючи цивільний позов у справі № 202/8301/21, потерпілий заявив вимогу про стягнення із обвинуваченого на його користь 28 тис. грн. витрат на правничу допомогу. На підтвердження вимог посилався на договір про надання правової допомоги, детальний опис робіт, копію квитанції, а також акт прийому-передачі.

Суд першої інстанції визнав цивільний позов потерпілого у цій частині завищеним (сума витрат, на думку суду, не відповідала ознакам співмірності) та стягнув з обвинуваченого лише 10 тис. грн.

Читайте статтю: Гонорар успіху адвоката: нюанси погодження та проблеми стягнення

Справа дісталася Касаційного кримінального суду. Пославшись на наявну практику, високі судді зауважили, що обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо).

Читайте статтю: «НЕПРАВИЛЬНІ» ПОТЕРПІЛІ. ЧИ ПРАВИЛЬНІ?

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значення справи для сторони.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Читайте статтю: Нова судова практика стосовно відшкодування витрат на правничу допомогу