Чому краще обрати медіацію як спосіб вирішення спорів?

У спорі сторони можуть не дійти порозуміння через свою нездатність знайти спільну мову. Судові процеси – не завжди найкращий спосіб вирішення суперечок. Судовий процес є змагальним, і для однієї зі сторін може мати нульовий результат – тобто хтось виграє, а хтось прогає.

Наша правова система передбачає інші методи вирішення спорів, у тому числі переговори, медіацію та арбітраж. Медіація є основним видом альтернативного вирішення спорів.

Формальне визначення медіації наведено у ст. 1 Типового закону Комісії ООН з міжнародного права (ЮНСІТРАЛ) 2002 р. щодо міжнародних комерційних погоджувальних процедур, згідно з яким медіація – це процедура, яка може називатися погоджувальною, посередницькою або позначатися терміном аналогічного змісту, в межах якої сторони просять третю особу («посередника») надати їм допомогу у спробі досягти мирного врегулювання їхнього спору, який виник з договірних чи інших правовідносин або у зв’язку з ними. Посередник не має повноважень наказувати сторонам або погоджувати їхні дії у процесі вирішення спору.

У вузькому сенсі медіація – це процес вирішення суперечок, в ході якого сторони ведуть переговори щодо спірних питань для досягнення згоди за допомогою одного або декількох посередників.

У широкому сенсі медіація може бути визначена як самостійний спосіб альтернативного вирішення спорів між сторонами в рамках структурованого процесу, за участю одного або декількох нейтральних, неупереджених, не зацікавлених у даному конфлікті посередників, які об'єднують сторони та полегшують комунікацію між ними, допомагаючи сторонам дійти згоди, яка задовольнить їх інтереси. При цьому сторони мають повний контроль над процесом прийняття рішення і умовами вирішення спору.

Для медіації потрібні щонайменше дві сторони. Щоб кваліфікувати процес як медіацію, необхідна участь третьої сторони – медіатора. Обговорення без участі цієї нейтральної третьої сторони є ще одним видом альтернативного вирішення спорів – переговорами. Тому метод медіації можна також назвати полегшеними або допоміжними переговорами. Медіація, як правило, вважається найефективнішим методом, який застосовується для вирішення, управління та запобігання конфліктам.

Медіація має численні переваги перед судовим процесом, арбітражем і переговорами без використання посередника.

По-перше, однією з найбільших переваг медіації є те, що вона може сприяти співробітництву та взаєморозумінню. Медіатори вивчають причини конфліктів і допомагають сторонам налагодити комунікацію. Щоб прийти до успішного завершення, сторони повинні співпрацювати одна з одною. Судові процеси, навпаки, частіше породжують ворожість і недовіру між сторонами в спорі, оскільки сторони конкурують, щоб «перемогти». Через медіацію люди, які думали, що їх ніхто не слухає, виявляють, що вони мають змогу цивілізовано сісти за один стіл переговорів з людьми, які мають протилежні погляди. І разом вони можуть викладати власні думки, слухати різні ідеї, працювати один з одним для створення консенсусу та розробки найкращих, взаємовигідних для них рішень. Люди можуть контролювати своє власне життя, приймаючи самостійно рішення там, де попередня модель вирішення таких ситуацій передбачала звернення до влади, суддів, які врешті приймуть стосовно них рішення.

По-друге, медіація є економічно вигідним способом вирішення спору. Вона набагато дешевше, ніж судовий процес, і передбачає відносно прогнозовану вартість послуг посередника. Судові витрати можуть бути значно більшими, вони складаються із судового збору та витрат, пов’язаних із розглядом справи.

По-третє, медіація набагато швидша, ніж судовий процес. Медіація не є трудомістким процесом, і кожен сеанс може тривати дві-три години. Це особливо корисно у випадках сімейних спорів, де тривалі суперечки мають психологічний і емоційний вплив на дітей, залучених до таких конфліктів. Дослідження свідчать, що процеси, на підготовку яких можуть знадобитися місяці і тижні, мають згубний вплив і викликають напруження у дітей [1].

По-четверте, медіація надає конфіденційний майданчик для вирішення спорів. Приватна інформація, яка може бути розкрита судді, присяжним або громадськості під час судового розгляду, залишається конфіденційною під час медіації, оскільки медіація відбувається за закритими дверима. І навіть угода, досягнута сторонами, може залишатися конфіденційною. Конфіденційність посередництва є особливо привабливою щодо питань, пов’язаних із розлученням подружжя, або якщо факти, що лежать в основі спору, мають інтимний характер тощо.