Чому без реформи експертиз не буде вироків

Реформування сфери судової експертизи в Україні — вже давно актуальне питання.

Часто у кримінальній справі від експертизи залежить буквально все — навіть доля людини. Можливість упливати на експертів та експертні установи з боку влади в якийсь момент може поставити розгляд будь-якої справи в суді під загрозу.

Зараз увесь напрям судових експертиз так чи інакше курує Міністерство юстиції: це й нормативне регулювання діяльності експертів, і питання присвоєння їм кваліфікації, їхньої атестації та притягнення до відповідальності. Також у підпорядкуванні Мін’юсту — низка експертних установ. І поточний стан справ дає змогу зрозуміти, що міністерство не може гарантувати незалежності експертиз.

Проблема не теоретична — вона вже впливає на конкретні справи. Прикладів безліч. Суспільство найчастіше чує про труднощі з експертизами у справах топкорупції, які розслідує Національне антикорупційне бюро (НАБУ).

Кожна справа, де є «велика риба», буквально тоне в потоці експертиз. До речі, це ж випробування очікує й найбільше антикорупційне розслідування минулого року — спецоперацію НАБУ з викриття корупції в енергетиці «Мідас». Для результату в цій справі потрібні численні експертизи, але тиск на експертів розпочався вже на самому старті досліджень. Наприклад, кілька тижнів тому сумнівними інтернет-ресурсами розійшлося повідомлення про буцімто упередженість експертів, які виконують роботу на замовлення НАБУ.

Щоб розуміти глибину проблеми у галузі судових експертиз, варто згадати простий факт. Іще недавно міністром юстиції в нашій країні був Герман Галущенко. Той самий «універсальний міністр» і енергетики, і юстиції, який виявився ключовим фігурантом схем відмивання грошей в енергетиці в угрупованні друга президента Тимура Міндіча. Водночас саме Мін’юст зараз відповідальний за судову експертизу та її реформування.

Уся країна вже почула про те, як Галущенко ще на посаді міністра юстиції листувався зі своїм заступником про камеру та умови утримання в Лук’янівському СІЗО одного з ув’язнених детективів НАБУ — Руслана Магамедрасулова (який саме займався документуванням у справі «Мідас»). Водночас судові експерти, належні до сфери управління Мін’юсту під керівництвом Галущенка, готували експертизи в кримінальних справах щодо Магамедрасулова. На диво, в цих самих експертизах «Узбекистан» став «Дагестаном», а детектив опинився в СІЗО через підміну одного слова.

Власне, на цьому розповідь про проблеми експертиз можна було б і завершувати, але так сталося, що цю реформу вимагає цілий Європейський Союз.

Про незалежну експертизу для свого слідства НАБУ говорить роками. Нині вимога стосовно цього стала одним із десяти пунктів так званого плану Качки—Кос щодо євроінтеграційних змін нашої країни. Проте незалежний та реформований інститут судових експертиз потрібен не лише НАБУ, а й усій сфері кримінальної юстиції та, зокрема, стороні захисту. Кейс Магамедрасулова — яскравий приклад цього.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ