Чому адвоката, що допоміг викрити поліцейського на хабарі, позбавили свідоцтва

Коли адвокат допікає правоохоронцям, ті часто намагаються позбутися опонента, зокрема, через дисциплінарні органи. І це спрацьовує в тих випадках, коли методи захисту є негласними і явно виходять за межі адвокатської етики. (Джерело: ЗіБ)

Вимагання як виправдання

Влітку 2020 року фігурант кримінального провадження звернувся до адвоката І. по допомогу через те, що працівники регіонального відділу національної поліції вимагали у нього «винагороди» за сприяння у вирішенні проблем. Така інформація стала підставою для відкриття Державним бюро розслідувань іншого провадження, в рамках якого захисника залучили до негласного співробітництва. На початку 2021 року адвокату передали мічені гроші, які той під контролем правоохоронців передав посереднику.

Оскільки усе було належним чином задокументовано, згодом начальник відділу поліції сам став підозрюваним, а адвокат виступив вже свідком.

Але такий поворот у житті, мабуть, залишив неприємний присмак у поліцейського керівника, тож навесні 2021 року він поскаржився на поведінку процесуального опонента до регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Та попросив притягнути І. до дисциплінарної відповідальності, позбавити того права на зайняття адвокатською діяльністю, виключивши з Єдиного реєстру адвокатів України.

Правоохоронець виходив із того, що І. використав адвокатське свідоцтво для вчинення дій, не пов’язаних з професійною діяльністю. Він закидав адвокату провокацію хабаря шляхом зловживання довірою, розкриття адвокатської таємниці, а також сприяння діяльності правоохоронним органам.

Цікаво, що сам І. не заперечував факту добровільної згоди на конфіденційне співробітництво. Він уважав, що це жодним чином не пов’язано із розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру, в тому числі щодо його клієнта, оскільки він діяв виключно в інтересах клієнта і з метою припинення вимагання у клієнта неправомірної вигоди працівниками поліції.

Але в дисциплінарній палаті КДКА вважали інакше: конфіденційне співробітництво адвоката з органами ДБР однозначно суперечить принципам незалежності адвокатури, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, поваги до адвокатської професії, вимогам міжнародних документів, положенням Кримінального процесуального кодексу та Закону «Про адвокатуру і адвокатську діяльність.

Тож допущене адвокатом порушення було кваліфіковане як грубе одноразове порушення Правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України та одночасно порушує Присягу адвоката України.

Покаранням за це порушення стало позбавлення І. права на здійснення адвокатської діяльності.

Принципова позиція