Чи цікавлять PornHub штрафи Данила Гетманцева?

Питання риторичне... Але нещодавно, голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, виставив у себе на Telegram-сторінці новину - мовляв - “Податкова оштрафувала PornHub...Компанія, яка оперує сайтом PornHub, ухиляється від реєстрації, у звʼязку з чим до неї був застосований штраф в розмірі 5543 дол. США та відповідне ППР спрямоване компанії та до Агенства доходу Канади…кожна копійка т.з. податку на Google йде на фінансування потреб нашої армії, а Україна за рейтингом PornHub на 14 місці серед інших країн по переглядам споживачів електронних послуг цього сайту”.

Чому вибір податкової та пана голови комітету пав саме на PornHub - ми ніколи не дізнаємось. Боюся навіть припустити. Але можемо оцінити, наскільки ефективне правове регулювання т.з. “податку на Google”, і чи не виглядає він як “боротьба із вітряками Дон Кіхота”.

Що ж таке “податок на Google”. Так, 03.06.2021 року, Верховна Рада ухвалила законопроект “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам”. В повному обсязі він став діяти з 01.01.2022 року. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень, Закон застосовуються до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2022 року.

Згадайте новину: Схаменіться! На Полтавщині жінку оштрафували на 34 тисячі грн через мастурбацію - ст. 301 КК України

Якщо описати простими словами - держава встановила податок на додану вартість для всіх нерезидентів-надавачів електронних цифрових послуг у 20% від доходу, крім певних виключень, якщо вони отримали дохід більше 1 млн. гривень. (біля 26 тис.долларів). Серед заплутаних, і як завжди, неоднозначних критеріїв розмежування хто ж є платником та які послуги оподатковуються - можемо сказати, що до таких платників належать, і надавачі хмарних послуг, і пошукові системи, і постачальники програмного забезпечення та інші.

Разом із ними, мають платити, цитую: “постачальники електронних примірників, надання доступу до зображень, текстів та інформації, у тому числі, але не виключно, підписки на електронні газети, журнали, книги, надання доступу та/або завантаження фотографій, графічних зображень, відеоматеріалів”; надавачі доступу до баз даних, у тому числі користування пошуковими системами та службами каталогів у мережі Інтернет; постачальники електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіовізуальних творів, відео- та аудіотворів на замовлення, ігор, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх, постачання послуг з доступу до телевізійних програм (каналів) чи їх пакетів, крім доступу до телевізійних програм одночасно з їх транслюванням через телевізійну мережу;...надавачі рекламного простору, у тому числі шляхом розміщення банерних рекламних повідомлень на веб-сайтах, веб-сторінках чи веб-порталах. Разом із цим, платники податку на Google мають зареєструватися платником ПДВ в Україні після перевищення 1 млн.доходів від фізичних осіб з України.

Вспомните новость: Село Шишаки против порнографии. Украинцу впаяли штраф за Pornhub - решение суда

Тобто, якщо буквально тлумачити той законопроект, що запропонував і зараз так “рекламує” пан Данило Гетманцев - майже всі сайти, де так чи інакше може зайти український користувач і сплатити гроші - можуть стати платниками податків, якщо перевищать 1 млн. грн. (що не так вже й багато для цифрових компаній). Але ж - чи це адекватні реаліям положення? Однозначно - ні.

Представимо собі іноземні реєстри компаній, бази даних іноземних фінкомпаній, біржі, ліцензії тощо, або системи де обліковуються міжнародні коди - як то ІSSN, ISBN, DOI, або системи обліку міжнародних ТМ, знаків, брендів (як наприклад офіційний сайт WIPO). І це вже я не кажу про рандомні бази даних нерезидендів, як наприклад юридичні консультанти, які за гроші можуть надавати витяги з реєстрів компаній інших країн, репозиторії безкоштовних графічних матеріалів, сайти готових рішень для програмістів, ітд. А безкоштовні конвертори форматів, а сайти-антиплагіатори? Всі ці сайти доступні для українського користувача за замовчуванням безкоштовно, але можуть і бути платними додаткові функції (що теж вважатиметься доходом сайту). Виходить, якщо їх дохід перевищує 1 млн з українського користувача, всі вони автоматично перетворюються на винних Україні ПДВ “нерезидентів”.

А як бути з нормою, за якою платниками “податку на Гугл” є навіть надавачі доступу до текстів та інформації. Кожен сайт, по суті, є “надавачем текстів, картинок, інформації”, в різних форматах. А щодо надавачів рекламних послуг? Тобто маленький рекламний банер, на сайті якому може сплатити український користувач - вже ризик підпасти під оподаткування. Отже, як завжди - запитань більше ніж відповідей, а чіткість регулювання грандіозна. Зараз, звичайна річ - податківці “націлили увагу” на “імениті” сайти, бо це хоч якось виправдовує черговий неоднозначний законопроект. Але це виглядає як “вибіркове оподаткування”.

Вспомните новость: Адвокат в США покупал права на порно, выкладывал в интернет и вымогал деньги с тех, кто скачал. Ему дали 14 лет тюрьмы