Чи потрібні відкриті судові засідання та нарадча кімната в суді касаційної інстанції?

Найбільш яскраво різницю між розглядом у засіданнях та письмовим можна побачити як раз на прикладі практики ВП ВС, пише sud.ua

Нові процесуальні кодекси підійшли до господарської юрисдикції дещо несправедливо – якщо в адміністративному та цивільному процесі основною формою провадження у суді касаційної інстанції визнано письмову, то ГПК вимагає від суддів здійснювати розгляд касаційної скарги переважно у відкритому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 3 ст. 301 ГПК).

В письмовому провадженні судом касаційної інстанції можуть бути переглянуті (ч. 4-5 ст. 301 ГПК):

• рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження;
• ухвали суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи).

У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті такі категорії справ (ч. 4 ст 247 ГПК):

1) про банкрутство;

2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій);

4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) у спорах, що виникають з відносин, пов’язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції;

6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю);

7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна;