- Чи використовують ШІ у судах в Україні?
- Про що був договір та чому виник спір?
- Що сказав ChatGPT про зміни умов договору?
- Що вирішив Верховний Суд?
- Висновки
Коментар до Постанови КГС ВС від 08.07.2025 у справі №925/496/24
Чи використовують ШІ у судах в Україні?
Використання ШІ у роботі судової влади у світі вже давно і активно обговорюється. Навіть самі судді застосовують ШІ та сприймають його в контексті цифрової трансформації правосуддя як допомогу. Зокрема, ШІ може проаналізувати наявні рішення за аналогічними справами, і це допоможе сформувати єдину судову практику. Наприклад, судді Великої Британії вважають, що судова влада має прийняти впровадження новітніх технологій у систему правосуддя, водночас забезпечуючи безпечне та відповідальне використання ШІ.
А що із використанням ШІ у судах в Україні?
Наші суди вкрай обережно ставляться до використання ШІ при розгляді справ; навіть в ситуації, коли сторона спору намагається застосувати ШІ для тлумачення умов договору.
Дійсно, бувають ситуації, коли умови договору допускають різне тлумачення. Або ж прописані таким чином, що неясність норм договору стає збитками для однієї з його сторін. Зазвичай у такому випадку застосовується принцип «contra proferentem» – слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Тобто особа, яка включила ту чи іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов’язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.
Але для того щоб виграти справу, сторони договору вже застосовують його тлумачення, проведене ШІ, як аргумент у суді.
Наприклад, у коментованій нами справі №925/496/24 сторона скористалась двома ШІ – GROK (розроблений компанією xAI) та ChatGPT (розроблений компанією OpenAI) щодо підтвердження свого тлумачення договору оренди землі комунальної власності.
Розповімо, чому виник спір і яке рішення прийняв Верховний Суд у цій справі.
Про що був договір та чому виник спір?
Це була спірна умова договору про зміну орендної плати.
03.12.2018 міська рада як орендодавець та ТОВ як орендар уклали договір оренди землі, за умовами якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 30.11.2018 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 2,4600 га за рахунок земель комунальної власності, які віднесені до категорії земель житлової та громадської забудови.
Надалі нас цікавлять лише умови цього договору щодо орендної плати, а саме: