Спойлер: не тільки можливо, а й потрібно.
Кредиторів наділили ефективним інструментом для позасудового захисту цивільних прав - виконавчий напис нотаріуса. З допомогою такого інструменту, кредитору за договором дається можливість стягнути з боржника заборгованість не звертаючись до суду.
Проте, правова реальність така, що даний інструмент може стати предметом зловживань, навіть для серйозних надавачів платіжних послуг та досить великих банківських установ, а не лише для колекторів.
За допомогою виконавчого напису можна стягнути лише безспірну заборгованість, тобто ту, яка повно й беззаперечно визнається боржником. Судова практика вказує, що нотаріус перед тим як вчинити виконавчий напис зобов’язаний перевіряти і з’ясовувати наявність цієї безспірності.
Натомість, боржники дізнаються про заборгованість або вже отримавши постанову державного або приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, або ж взагалі при списанні з картки отриманої заробітної плати.
Досить давно вже визначена правова позиція у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14, відповідно до якої згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (далі за текстом – Перелік документів), для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних правовідносин подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Разом з цим, вказаний пункт Переліку втратив свою силу згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, якою визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 663 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
У пункті 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто залишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому, судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред’явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу.
При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі за текстом – Порядок) для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувана та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Блог