Головна Блог Аналітична стаття Статті Чи є ухвала слідчого судді судовим рішенням?

Чи є ухвала слідчого судді судовим рішенням?

16.08.2019
Автор:
Переглядів : 12124

Яким саме чином слідчий суддя реалізує функцію судового контролю під час кримінального провадження та яку зовнішню форму має результат такої реалізації, розповідає sud.ua

Фабула справи: Особа звернулася до територіального управління ДБР із заявою на неправомірні дії слідчого поліції, які полягали в умисному невиконанні останнім ухвали слідчого судді міського суду, якою було задоволено клопотання особи про проведення судової технічної експертизи документів у рамках кримінального провадження.

На думку заступника начальника територіального управління ДБР, ухвала слідчого судді є окремим процесуальним документом, який не охоплюється поняттям «ухвала суду» та за буквальним змістом положень КПК України не належить до судових рішень. А отже, робить висновок, що на ухвали, які виносить слідчий суддя та які стосуються обмежень конституційних прав та свобод громадян, фактично не розповсюджується принцип обов'язковості судових рішень, передбачений статтею 21 КПК України, і, як наслідок, умисне невиконання ухвал слідчого судді не тягне за собою кримінальної відповідальності, передбаченої статтею 382 КК України.

З урахуванням викладеного, особі було відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР щодо дій слідчого.

На перший погляд, все виглядає дуже просто — є прямий факт невиконання рішення суду, але давайте спробуємо розібратися в цій неоднозначний ситуації більш детально.

Діючий Кримінально-процесуальний кодекс України (надалі — КПК України) набрав чинності 20 листопада 2012 року та запровадив у кримінальний процес дуже багато передових новел, до яких однозначно можна віднести й «інститут слідчих суддів».

Так, відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя — це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, — голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.

Читайте статтю: Верховний суд, єресь і здоровий глузд

Отже, з наведеного терміну можна зробити висновок, що слідчий суддя — це особа, яка, відповідно до положень КПК України, наділена функцією судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, зокрема під час стадії досудового розслідування.

У зв’язку з цим виникає цілком логічне запитання: а яким саме чином слідчий суддя реалізує функцію судового контролю під час кримінального провадження та яку зовнішню форму має результат такої реалізації ?

Аналіз окремих положень КПК України дозволяє зробити однозначний висновок, що реалізація слідчим суддею функції судового контролю під час кримінального провадження здійснюється шляхом прийняття процесуальних рішень (ч. 1 ст. 110 КПК України), а зовнішньою формою таких процесуальних рішень є відповідні ухвали слідчого судді (розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження», глави 20 «Слідчі дії», 21 «Негласні слідчі (розшукові) дії», параграфу 4 «Продовження строку досудового розслідування» глави 24 «Закінчення досудового розслідування. Продовження строку досудового розслідування», 24-1 «Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень», 26 «Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» розділу ІІІ «Досудове розслідування»).

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст