Бронювання співробітників в умовах воєнного стану

В Україні продовжується війна. Урядом було прийнято рішення про обмеження можливості перетинати кордон України чоловікам у віці від 18 до 60 років та встановлені вимоги для тих кому дозволено виїжджати з України. Одна з таких вимог, що дозволяє перетинати кордон України є бронювання військовозобов’язаних.

З початку війни та заборони на перетин кордону пройшов дуже тривалий час і наразі у багатьох підприємств, які ще працюють є досить нагальна потреба у відрядженні співробітників за кордон для укладання чи продовження контрактів й підтримці національної економіки.

Чи було правильне рішення уряду ми зможемо оцінити згодом, однак вже зараз зрозуміло та очевидно, що окрім порушення Конституції України такою забороною, чому згодом буде надана оцінка, наноситься значна шкода для розвитку і підтримці економіки.

Зараз більш детально розберемо, хто з військовозобов’язаних може бути заброньований і яка існує процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення, в умовах правового режиму воєнного часу здійснюється у порядку, визначеному постановою КМУ «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 03 березня 2022 року № 194.

Так, згідно згаданої вище постанови КМУ органи державної влади, інші державні органи подають Міністерству економіки погоджені Міністерством оборони пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних у відповідних сферах управління, галузях національної економіки, на підприємствах, в установах і організаціях в друкованій формі та/або в електронній формі з відповідним обґрунтуванням. Міністерство економіки узагальнює подані органами державної влади, іншими державними органами пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних і протягом одного робочого дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони, а також зазначеним органам.

Зазначимо, що Міністерство економіки у зв’язку із бронюванням військовозобов’язаних приймає відповідний наказ. Зазначеним наказом надається особі відстрочка від призову, яка не може перевищувати 6 місяців. З метою підтвердження надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час орган державної влади, інший державний орган видає військовозобов’язаному витяг з наказу Міністерства економіки.

Зауважимо, що після завершення строку відстрочки особу може бути знову заброньовано та надано відстрочку від призову.

Відтак, першим етапом у процедурі бронювання військовозобов’язаних є підготовка та подача до відповідних державних органів листа із проханням забронювати під час мобілізації та на воєнний час певного працівника за відповідною юридичною особою. У такому листі має бути належним чином обґрунтовано критичну значимість працівника для роботи юридичної особи. До листа додаються Пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних за визначеною формою.

Зауважимо, що згаданий вище лист із пропозиціями щодо бронювання військовозобов’язаних відправляється на адресу відповідного міністерства за галуззю діяльності юридичної особи. Наприклад, фермерське господарство має подати лист на адресу Міністерства аграрної політики та продовольства. Отримавши пропозиції міністерство їх опрацьовує, готує та подає до Міністерства оборони список осіб для погодження.