Боротьбу з корупцією припинено. Сui prodest?

Статтею 1 Закону "Про основи національної безпеки України" встановлено, що поширення корупції — одна з основних загроз національній безпеці України, а боротьба з нею — запорука національної безпеки.

Це не просто слова: за даними всіх відомих світових рейтингів, стан в Україні з поширенням як корупції, так і її негативних наслідків плачевний. Ми, поряд із Нігерією та Камеруном, плетемося у хвості світової доброчесності, і від цього — більшість наших соціальних та політичних проблем. Фактично, ми на краю, за яким — економічна депресія, фінансовий дефолт, злидні та купа інших, м'яко кажучи, неприємностей. І це під час трагічних подій на сході, окупації Криму, нескінченних зрад і жертв...

Читайте статті: Боротьбу з корупцією скасовано (на півроку).

Звикаймо:ані я тобі, ані ти мені!

І ось на тлі такого законодавчого пафосу і такого реального життя наша влада на півроку, до 25 квітня 2015 р., залишає без жодного (!) правового регулювання питання запобігання корупції. Правові наслідки цього кроку будуть відчутні ще кілька років. Не вірите: уважно подивіться на текст профільного закону.

Дивно: українське суспільство, яке не перше десятиліття тяжко хворіє на корупцію і якому нарешті, на свято Покрови, подали таку-сяку надію на вилікування, має дякувати за втрату цієї надії саме головним державним борцям із корупцією.

Суть питання: у прикінцевих положеннях нового Закону "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 р. зазначено: цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців із дня набрання ним чинності; визнати такими, що втратили чинність, Закон "Про засади запобігання і протидії корупції", Закон "Про правила етичної поведінки".

Колись ми вже мали схожу правову ситуація, і вона так само була пов'язана з антикорупційним законодавством: один закон втратив чинність, а другий її набрав, але не діяв. Думаю, що хтось завжди робить це навмисно — аби підірвати довіру до нових антикорупційних законів і до державної влади агалом. А інші, через недостатню юридичну освіченість чи нехлюйство, просто не приділяють цьому належної уваги.

Нагадаю про 2009 р. Згідно з прикінцевими положеннями всіх трьох прийнятих тоді антикорупційних законів, кожен із них набирав чинності з дня опублікування і вводився в дію з 1 січня 2010 р. Тоді влада цього потребувала, щоб продемонструвати Раді Європі: мовляв, ми ратифікували антикорупційні конвенції та прийняли відповідні закони, які є вже чинними. Але вводити їх у дію влада ніяк не могла себе примусити, бо це для неї було як самій собі відрізати корисливу руку. Тому тоді й придумали вперше цю хитру юридичну формулу "набирає чинності з дня... та вводиться в дію з...".

Статтею 94 Конституції визначається порядок набрання законами чинності, суворе дотримання якого дає змогу реалізувати принципи законності і правової визначеності, а в ч. 1 ст. 152 Конституції йдеться про можливість визнання законів неконституційними, якщо було порушено встановлену Конституцією процедуру набрання ними чинності.