Блокування рахунків через неявку за повісткою: як отримати доступ до власних коштів

В Україні військовозобов'язаних, які ухиляються від мобілізації, можуть позбавити деяких прав. За ухилення від призову передбачено адміністративні та кримінальні санкції. Серед основних покарань: закриття виїзду або анулювання закордонного паспорта, позбавлення права на керування транспортом, за систематичне ухилення від мобілізації передбачений штраф або ув'язнення до 5 років. То, чи блокують порушникам рахунки в банках та як чинити далі для отримання доступу до своїх коштів.

Блокування рахунків як метод впливу: з чого все починається

В Україні значно посилилася увага до фінансових операцій осіб, які ухиляються від призову.

"Блокування рахунків — це один із методів, яким держава намагається впливати на ухилянтів. Однак не завжди цей процес є чітким та прозорим, що викликає питання серед громадян. Важливо зрозуміти, за яких обставин можуть заблокувати рахунки, що робити в такому випадку та як їх розблокувати", — наголошує у коментарі юристка АО "Віннер Партнерс" Фатима Гюлалієва.

За ігнорування обов’язку (за неявку до ТЦК за повісткою) щодо військовозобов'язаного складають протокол про адміністративне правопорушення і в подальшому йому виписують штраф. І хоча точних статистичних даних щодо блокувань рахунків військовозобов’язаних банки поки не надають, однак вже відкрито низку адміністративних проваджень за ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку).

Блокування рахунків — не одразу: як штрафують за порушення військового обліку

Згідно із законом, порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення наступних санкцій:

• штраф від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400-5100 грн);
• повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100-8500 грн);
• вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 -25500 грн).

"Штрафи накладатимуть впродовж трьох місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з моменту його вчинення. Ці штрафи зможуть призначати і заочно, без складання протоколу. Будь-яка заборгованість, яка була у особи, визначена рішенням суду і не виконана в установленому порядку, буде стягнута. Тому краще одразу сплатити штраф", — попереджає Анна Даніель, адвокатка, керуюча Адвокатського бюро "Анни Даніель"

Державна виконавча служба має автоматизовану систему виконавчих проваджень (АСВП). Тому після відкриття виконавчого провадження та внесення відомостей про особу до реєстру боржників, ця система автоматично знаходить її рахунки в банках, і тоді на них накладається арешт.

Сьогодні, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, боржники, на кошти яких накладено арешт, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня, — це 13 400 грн. Тобто така сума буде доступна до користування боржникам, які не сплачуватимуть виписані штрафи.