Безоплатна приватизація земель для ОСГ: проблемні питання

Періодично в інтернеті та засобах масової інформації піднімається тема безоплатної приватизації землі: де, скільки та які наділи можна отримати. При цьому чи не найбільше запитань виникає щодо передачі у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства (ОСГ). Так, лише у цьому місяці до редакції надійшло три звернення від місцевих рад із питаннями на цю тему. На основних із них і зупинимось далі детально.

Користуйтеся консультацією: Бесплатная приватизация земли - пошаговая инструкция и подводные камни

Чи можна приватизувати декілька ділянок для ОСГ?

У пп. «б» ч. 1 ст. 121 ЗКУ (Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III) передбачено, що для ведення ОСГ громадяни України можуть безоплатно отримати не більше 2,0 гектарів із земель державної або комунальної власності.

Разом із тим, існують територіальні громади, де зовсім мало неприватних земель сільгосппризначення, та й ті обмежені приватними наділами, з огляду на що становлять площу менше двох гектарів. Тому, намагаючись в максимальному обсязі реалізувати право на безоплатну приватизацію цієї землі, громадяни звертаються до органів розпорядження землями із заявами про надання не однієї земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення ОСГ, а двох, трьох а то і більше.

Відповідно, перед органом розпорядження землею постає питання підставності та законності таких вимог, адже відповідно до ч. 4 ст. 116 ЗКУ передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм безоплатної приватизації, визначених у ч. 1 ст. 121 ЗКУ, провадиться один раз по кожному виду використання.

Державні інституції (у тому числі і органи прокуратури) трактують цю норму таким чином, що передача фізособі безоплатно у власність другої земельної ділянки є незаконною, так як право на безоплатне отримання земельної ділянки нею було використане в момент приватизації першої земельної ділянки. Відтак, правомірно приватизувати безоплатно для ведення ОСГ можна лише одну земельну ділянку площею до двох гектарів.

Опоненти (у переважній більшості - заявники) їм зауважують, що в ч. 4 ст. 116 ЗКУ не йдеться про одну земельну ділянку по кожному виду використання. Тож для повної реалізації права на безоплатне одержання у власність земельної ділянки для ведення ОСГ громадянин може приватизувати і декілька ділянок з цим цільовим призначенням. А для того, аби зберігалась умова «одноразовості», варто декілька земельних ділянок для ведення ОСГ сукупною площею до двох гектарів передавати у власність одним рішенням місцевої ради або одним наказом Держгеокадастру.

Ясно, що другий підхід має право на існування з огляду на відсутність чіткого та однозначного формулювання ч. 4 ст. 116 ЗКУ. Однак з метою оцінки всіх ризиків застосування цієї позиції, як набувачам, так і органам розпорядження земельними ділянками варто враховувати наступну актуальну судову практику з розглядуваного питання.

1. Отримати додаткову землю для ведення ОСГ можуть лише громадяни, які раніше приватизували земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства.

Таке право прямо закріплене в ч. 7 ст. 5 Закону про ОСГ (Закон України від 15.05.2003 р. № 742-IV «Про особисте селянське господарство»). Зумовлено воно тим, що за Земельним кодексом України від 18.12.1990 громадяни могли безоплатно отримати у власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства у розмірі не більше 0,6 гектара. Тож аби усунути нерівність між особами, які приватизували землю з цією метою за Земельним кодексом 1990 року та які реалізували це право за Земельним кодексом 2001 року, законодавець і ввів норму ч. 7 ст. 5 Закону про ОСГ.