Банкрутство за рахунок арбітражного керуючого

Ключовим учасником у процедурі банкрутства з впевненістю можна назвати арбітражного керуючого.

Функції арбітражного керуючого у процедурі банкрутства дуже широкі. Зокрема, на різних стадіях процесу, це: здійснення заходів по захисту майна боржника; аналіз фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, його становище на ринках; розгляд заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника; виявлення (за наявності) ознаки фіктивного банкрута, доведення до банкрутства чи інших незаконних дій у разі банкрутства; розробка плану санації боржника, мирової угоди, здійснення ліквідаційної процедури і т.п.

За результатами виконання своїх повноважень арбітражний керуючий має право на отримання грошової винагороди та відшкодування понесених витрат.

1 Надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.

На сьогодні Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – «Закон») визначає чотири джерела оплати послуг арбітражного керуючого, а саме:

1) наявні у боржника кошти, одержані у результаті господарської діяльності боржника (частина 5 статті 115 Закону);

2) кошти, одержані від продажу майна (майнових прав) боржника (частина 5 статті 115 Закону);

3) кошти фонду авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, сформованого кредиторами (частина 6 статті 115 Закону);

4) кошти, авансовані ініціюючим кредитором або боржником (стосується процедури розпорядження) (частина 2 статті 115 Закону);

Однак, постає питання, як бути з винагородою арбітражного керуючого, коли кредиторами не створено фонд авансування грошової винагороди, а у боржника немає ні коштів, ні майна.