Бали чи знання? Аналіз процедури підвищення кваліфікації адвокатами в Україні

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – «Закон»).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону — адвокат — фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Серед професійних обов’язків адвоката є: підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування (п. п. 7, 8 ч. 1 ст. 21 Закону).

Підвищення професійного рівня адвоката є підвищенням кваліфікації адвоката. Підвищення кваліфікації здійснюється відповідно до порядку, який затверджується рішенням Ради адвокатів України. Так, рішенням РАУ №20 від 14 лютого 2019 року було затверджено «Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) (далі – «Порядок»). В подальшому до даного Порядку вносилися зміни, наразі, діє «Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція)», затверджений рішенням №111 від 20 вересня 2019 року Ради адвокатів України. У даній статті будемо використовувати положення саме даного Порядку від 20.09.2019 р.

Згідно Порядку виділяється два суб’єкта, які здійснюють підвищення кваліфікації адвокатів: оператори підвищення кваліфікації та адміністратор процесу підвищення кваліфікації адвокатів.

При цьому, адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні є Вища школа адвокатури НААУ (п. 6 Порядку). Операторами процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні є всі органи адвокатського самоврядування згідно Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у тому числі Національна асоціація адвокатів України, а також Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України. Організації, що бажають стати операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні підлягають акредитації Експертною радою НААУ, в передбаченому нею Порядку, як сторонні оператори (п. 7 Порядку).

Отже, можна виділити операторів підвищення кваліфікації, які потребують акредитації (сторонні оператори) та операторів, які не потребують акредитації Експертною радою НААУ, в передбаченому нею Порядку, якими згідно Порядку є: Вища школа адвокатури НААУ, Національна асоціація адвокатів України, ради адвокатів регіону (здійснюють підвищення кваліфікації адвокатів у своєму регіоні), кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури (здійснюють підвищення кваліфікації адвокатів у своєму регіоні), Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.

Окремими операторами слід виділити: Координаційний центр з надання правової допомоги, Регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (здійснюють підвищення кваліфікації адвокатів, які залучені для надання безоплатної вторинної правової допомоги). Дані Центри мають «спрощений» порядок акредитації — подають для акредитації виключно заяву Центрів про акредитацію та документи про їх державну реєстрацію (створення) Центрів.

З переліком акредитованих операторів можна ознайомитися на сайті Центру акредитації Вищої школи адвокатури НААУ.

Види підвищення кваліфікації

Видами підвищення кваліфікації згідно п. 15 Порядку є: