Багатостороння конвенція MLI: дія інструменту щодо України

23 липня 2018 року Україна підписала Багатосторонню конвенцію щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (англ. Multilateral Convention to Implement Tax Treaty Related Measures to Prevent BEPS, надалі – «Угода MLI» або «MLI Конвенція»).

Протокол про приєднання України до MLI Конвенції (із переліком застережень та повідомлень) оприлюднено на веб-сайті Організації економічного співробітництва та розвитку (далі - ОЕСD).

Дії уряду спрямовані на підписання MLI Конвенції були цілком передбачуваними, оскільки якщо парламент не ратифікує Угоду MLI до кінця 2018 року, Україні загрожує потрапляння до офшорного списку країн ЄС. Підписання це лише коротка частина шляху для впровадження багатостороннього інструменту в дію. Наступним кроком має бути ратифікація MLI Конвенції, яку слід очікувати вже в цьому році.

Отже, спробуємо розібратися, що собою являє MLI Конвенція, за яких умов вона запрацює в Україні та на які положення погодилась Україна, підписавши її.

Передумова

MLI Конвенція була розроблена ОЕСD та затверджена 24 листопада 2016 року. Вона є 15-м Кроком Плану дій BEPS (англ. Base Erosion and Profit Shifting), спрямованого на боротьбу з розмиванням податкової бази і переміщенням прибутку за кордон.

MLI Конвенція – це угода, приєднавшись до якої країна отримує змогу одночасно внести зміни до всіх або деяких чинних Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування (далі – DTT). Тобто, це унікальний механізм, який покликаний модифікувати численну кількість двосторонніх угод з країнами, які також долучилися до Угоди MLI, уникнувши таким чином тривалих процедур індивідуального перегляду кожної з них у двосторонньому порядку. Україна задекларувала намір змінити 77 (!) діючих DTT (в т.ч. з Кіпром, Чехією, Нідерландами, Великобританією, ОАЕ).

Інструменти передбачені Угодою MLI принципово посилюють механізми боротьби контролюючих органів із зловживанням положеннями DTT (захід №6 Плану BEPS), що в свою чергу, не дозволятиме бізнес-структурам оптимізувати податкові зобов’язання за допомогою вже звичних схем. MLI Конвенція повинна також поліпшити механізми вирішення податкових спорів (захід №14 Плану BEPS), врегулювати питання гібридних невідповідностей (захід №2 Плану BEPS) та визначення статусу постійних представництв (захід №7 Плану BEPS).

Підписання Україною Угоди MLI, в першу чергу, вимагала саме ОЕСD. Оскільки, з 1 січня 2017 року Україна приєдналася до Мінімального стандарту BEPS (4 з 15 заходів). Два заходи мінімального стандарту Україна може запровадити саме за допомогою MLI Конвенції:

• Захід №6 «Запобігання наданню пільг, передбачених угодами про уникнення подвійного оподаткування, за невідповідних обставин»;
• Захід №14 «Підвищення ефективності механізмів урегулювання спорів».

Отже, після ратифікації парламентом MLI Конвенції, Україна матиме можливість оперативного перегляду цілої низки DTT, та одночасно виконати два з чотирьох заходів Мінімального стандарту Плану дій BEPS.

Механізм застосування

MLI Конвенція містить як імперативні, так і факультативні положення. Імперативні норми є обов’язковими для застосування країнами-підписантами Угоди MLI, окрім випадків, коли DTT вже містить необхідні правила, або країна зобов’язується виконати їх в інший спосіб.

Факультативні норми можуть не застосовуватися, якщо країна-підписант зробить відповідне застереження в Протоколі про приєднання.