Арешт з нерухомого майна знятий. Суд прийняв рішення на 1 судовому засіданні.

Клієнт під час оформлення спадщини дізнався від нотаріуса про те, що на квартиру, яка переходить у спадок, накладений арешт на підставі постанови державної виконавчої служби 2003 року. У зв’язку з наявним арештом нотаріусом відмовлено клієнту у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Нотаріус пояснив клієнту, що для отримання свідоцтва про право на спадщину Клієнту спочатку необхідно зняти арешт з нерухомого майна та знов звернутися до нотаріуса для отримання свідоцтва.

Після отримання інформації від нотаріуса клієнт звернувся до державної виконавчої служби, яка накладала арешт на нерухоме майно, з заявою про зняття арешту з нерухомого майна.

Листом державної виконавчої служби Клієнту відмовлено у знятті арешту з нерухомого майна оскільки матеріали виконавчого провадження, по якому здійснювався арешт нерухомого майна Клієнта, знищено у зв’язку з закінченням строків зберігання.

У зв’язку з відсутністю матеріалів виконавчого провадження та інформації щодо підстав накладення арешту прийнято рішення звернутися до суду з позовною заявою про зняття арешту.

Рішення звертатися до суду загальної юрисдикції з позовною заявою було прийнято оскільки в даному випадку є наявне порушення права власності Клієнта на майно, а не прийняті процесуальні рішення виконавцем.

Зняття арешту з нерухомого майна відбувалося в три етапи:

1. Підготовчий етап.

Даний етап є одним з найголовніших, оскільки відбувається оцінка доказів та вибір стратегії для досягнення мети, а допущені прорахунки у виборі стратегії призведуть до негативного результату.

На даному етапі вчинені наступні дії:

• проаналізовані наявні у Клієнта документи;
• визначено об’єм доказів, які необхідно зібрати;
• сплачено судовий збір;
• складено позовну заяву та подано до суду, оформлені докази у відповідності до процесуальних норм.

Результат першого етапу – виконані підготовчі роботи для судового розгляду, позовна заява зареєстрована в суді.

2. Судовий розгляд справи.