Апеляційне провадження в адміністративному судочинстві. Чи потребує змін процесуальне законодавство?

Застосування на практиці КАС України показало, що ряд норм параграфу 3 «Апеляційне провадження» КАС України потребують вдосконалення, пише sud.ua

Захист прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин, відповідно до Конституції України, здійснюється адміністративними судами.

Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, а також порядок здійснення судочинства в адміністративних судах встановлює Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV, який нині діє в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрала чинності 15 грудня 2017 року (далі — КАС України).

Згідно з пунктом 6 частини 3 статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

При цьому забезпечення права на апеляційне оскарження включає як забезпечення можливості оскарження судового рішення, так і обов’язок суду прийняти та розглянути подану апеляцію.

Застосування на практиці КАС України показало, що ряд норм параграфу 3 «Апеляційне провадження» КАС України потребують вдосконалення та приведення у відповідність з іншими нормами цього Кодексу, що забезпечить правову визначеність як для суддів та суду під час апеляційного розгляду справи, так і для осіб, що звертаються за судовим захистом.

Читайте статтю: Окремі питання поновлення органам ДФС процесуальних строків на апеляційне оскарження

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).

Європейський суд з прав людини, практика якого застосовується судами при розгляді справ як джерело права, з приводу забезпечення права на апеляційне оскарження, у справі «Скорик проти України» вказав, що, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені ст. 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.

Отже, вдосконалення та приведення у відповідність з іншими нормами КАС України норм параграфу 3 «Апеляційне оскарження» КАС України є необхідними для ефективної реалізації права на апеляційний перегляд справи, а саме вдосконалення правового регулювання процедури апеляційного перегляду справи з метою недопущення зловживань процесуальними правами як з боку осіб, які користуються правом апеляційного оскарження, так і з боку апеляційного суду.

Метою даного дослідження є залучення професійної спільноти правників та суддів-практиків до дискусії щодо необхідності внесення змін до КАС України для усунення прогалин в регулюванні окремих процесуальних питань, позбавлення судового процесу надмірних формальностей, що ускладнюють апеляційний розгляд справи та перешкоджають реалізації права на апеляційне оскарження, а також покращення якості процесуального закону.