АЛЬТЕРНАТИВНА (НЕВІЙСЬКОВА) СЛУЖБА, ТА ХТО МАЄ ПРАВО НА ЇЇ ПРОХОДЖЕННЯ
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» право на альтернативну службу мають громадяни України, якщо виконання військового обов'язку, а саме користування зброєю, суперечить їхнім релігійним переконанням.
У яких громадян є право на проходження альтернативної (невійськової) служби?
Згідно Постанови КМУ № 2066 від 10 листопада 1999 р. право на альтернативну службу мають громадяни України, які входять до членства таких церков: Адвентисти-реформисти
; Адвентисти сьомого дня;
Євангельські християни
; Євангельські християни-баптисти;
Покутники;
Свідки Єгови;
Харизматичні християнські церкви (та церкви, прирівнені до
них згідно із зареєстрованими статутами) ;
Християни віри євангельської (та церкви, прирівнені до них
згідно із зареєстрованими статутами)
; Християни євангельської віри;
Товариство Свідомості Крішни. Крім того, особам, які входять до складу таких церков потрібно документально або в інший спосіб підтвердити істинність релігійних переконань [2,ст.4].
Порядок направлення на проходження альтернативної (невійськової) служби
Для того аби уникнути порушення норми законодавства про строки, громадяни України яких взято на облік до відповідної військової частини, особисто подають до відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації мотивовану письмову заяву, але не пізніше ніж за два календарні місяці до початку встановленого законодавством періоду призову.
Заява про направлення особи на альтернативну службу розглядається в структурному підрозділі адміністрації протягом календарного місяця після її надходження у присутності громадянина. До заяви додаються документи, що підтверджують істинність релігійних переконань призовника, копія документу про освіту, довідка про склад сім`ї та довідка з місця роботи чи навчання[2,ст.11].
У випадку порушення громадянином установленого законодавством строку подання заяви на альтернативну службу( за два місяці до призову), призовник повинен у даній заяві зазначити причини такого пропуску. (п. 5 Положення про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби, затвердженого Постановою Кабміну від 10.11.1999 року №2066).
Прийняття рішення про проходження альтернативної служби
Рішення про задоволення або відмову заявнику на проходження невійськової служби, приймається місцевою державною адміністрацією та надається заявникові протягом п`яти календарних днів, а також надсилається до відповідного комісаріату, у якому громадянин перебуває на обліку.
Відмовою у направленні на альтернативну службу може бути одна з таких підстав, а саме: відсутність істинності релігійних переконань; неявка громадянина без поважних причин до структурного підрозділу місцевої держадміністрації; пропущення строку подання заяви на проходження альтернативної служби ( за два місяці до призову).
Строк проходження альтернативної служби
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про альтернативну (невійськову) службу» строк альтернативної служби у півтора рази перевищує строк військової служби. У ст.. 23 ЗУ « Про військовий обов’язок та військову службу» встановленні загальні строки проходження альтернативної служби. Наразі. Загальний строк проходження альтернативної служби становить 27 місяців, а для осіб, які мають ступінь вищої освіти не нижче спеціаліста, магістра – 18 місяців.
Місця, в яких проходить альтернативна (невійськова) служба
Усі громадяни України право яких закріплене в Законі на проходження альтернативної служби проходять її на підприємствах, установах, що перебувають у державній, комунальній власності, діяльність яких пов’язана із соціальним захистом населення, охороною здоров`я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також у патронатній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України [2,ст.5].
Блог