Головна Блог Аналітична стаття Статті Аграрна розписка vs вексель: форми кредитування агробізнесу

Аграрна розписка vs вексель: форми кредитування агробізнесу

15.05.2016
Переглядів : 4995

Характеристика аграрної розписки

Поняття «аграрна розписка» вперше з’явилося в законодавстві саме у зв’язку прийняттям Закону України «Про аграрні розписки» (далі – Закон). Саме цим законом для аграріїв було запроваджено новий механізм залучення коштів для ведення агробізнесу.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону аграрна розписка – товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах.

На даний момент аграрні розписки можна використовувати лише в декількох областях України, оскільки наразі запроваджується пілотний проект з відпрацювання технології введення в обіг такого цінного паперу (спільні накази Мінагрополітики і Мін’юсту від 04.09.2014 №331/1471/5 (запроваджено в Полтавської області) та від 01.09.2015 №332/1627/5 (запроваджено в Харківській, Черкаській та Вінницькій області).

Читацте статтю: Земельна лотерея: що заважає громадянину отримати у власність безкоштовні 10 соток

Можна стверджувати, що робота з впровадження в оборот аграрних розписок здійснюється Мінагрополітикою, Мін’юстом за активного сприяння Проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Аграрні розписки в Україні».

Відповідно до Закону виділяється два види аграрних розписок: товарна та фінансову. Під товарною аграрною розпискою розуміється така аграрна розписку, що встановлює безумовне зобов’язання боржника за нею здійснити поставку узгодженої сільськогосподарської продукції, якість, кількість, місце та строк поставки якої визначені аграрною розпискою (ст. 3 Закону). У свою чергу, фінансовою аграрною розпискою визнається така аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов’язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості (ст. 5 Закону).

Керуючись нормами Закону «механізмом кредитування» за допомогою аграрних розписок можуть скористатися лише ті аграрії, яким на праві власності або на відповідному речовому праві належить земельна ділянка с/г призначення.

Аграрна розписка (товарна вона чи фінансова) підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню та не може бути знерухомлена, тобто переведена у бездокументарну форму. З однієї сторони нотаріальна форма аграрної розписки зміцнює впевненість учасників операції в її законності, непорушності, а з іншого – сприяє здорожчанню подібного механізму.

За посвідчення аграрних розписок нотаріуси справляють плату з урахуванням п.п. «у» п.3 ст. 3 Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 року за №7-93, яким за нотаріальне посвідчення договорів застави встановлено розмір ставки державного мита 0,01% предмета застави, але не менше 5 нмдг і не більше 50 нмдг. Зазначена позиція погоджена Міністерством фінансів України (лист від 09.04.2015 вих. №31-11150-12-5/12354) та ДФС України (лист від 15.06.2015 вих. №14216/5/99-99-19-02-02-16). Указане пояснюється тим, що аграрна розписка в першу чергу товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах.).

В цілому, в нинішніх умовах, ставка державного мита в розмірі 0,01% не повинна стати суттєвою перепоною для використання такого механізму кредитування агробізнесу. Проте, все ж таки, на даний момент аграрна розписка є більш витратною порівняно з векселем, бланк якого коштує приблизно 30 грн. (наприклад UniCredit Bank пропонує своїм клієнтам бланки векселів в залежності від умов співпраці вартістю від 15 грн. до 30 грн.).

До того ж, варто пам’ятати, що якщо агровиробник вирощує декілька видів с/г продукції, то на кожен з цих видів він зобов’язаний видати окрему аграрну розписку (ст. 9 Закону). У зв’язку з цим таке «розпорошування сил» навряд чи видається за доцільне, оскільки це сприяє подорожчанню механізму кредитування, вимагаючи додаткових затрат на нотаріальні послуги.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст