Практика щодо питання про "Відкриття судового засідання" .
І. У призначений для судового засідання час (встановлює сам головуючий у своїй Ухвалі за результатами підготовчого судового засідання. Як правило, головуючий наперед узгоджує дату та час судового засідання, беручи до уваги графік навантаження сторін: прокурора і особливо адвоката. Прокурори здебільшого працюють в одному і тому самому суді, а от адвокати – по різним ( часами і за межами міста або області). Треба при цьому мати на увазі, що такий підхід – це, скоріше, прояв поваги до учасників , а ніж обов’язок головуючого. Бо таке не передбачено КПК) головуючий відкриває судове засідання та оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження (ч.1, ст.342 КПК).
ІІ. Секретар судового засідання:
1) доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання,
2) встановлює їхні особи (Як правило він це робить у коридорі суду перед засідання, збираючи у зявившихся осіб їх документи. Особи , викликані судом надають паспорт, а прокурор та адвокат-посвідчення. Така практика не відповідає вимогам закону «Про демографічний…..», в якому конкретно перелічені документи, що засвідчують особу. Це може бути використано для заяви про відводу або клопотання про недопустимість доказу, в звязку з недопустимим субєктом ),
3) перевіряє повноваження захисників (просить захисників надати або договір, або доручення ЦБВПД. Така практика є не зрозумілою, так як це питання зясовується на підготовчому судовому засіданні. У разі призначення адвоката захисником ( ст.53 КПК) за Ухвалою суду, ЦБВПД надає суду письмову відповідь і копію доручення. Отож суд заздалегідь обізнаний з тим, хто призначений захисником),
4) перевіряє повноваження представників (договір з адвокатом),
5) з’ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув (Нонсенс!!! Адже в кого можна про таке дізнатися, якщо особа не зявилась??), і
6) повідомляє причини їх неприбуття (Нонсенс!!! Адже в кого можна про таке дізнатися, якщо особа не зявилась??), якщо вони відомі.
Практика щодо питання про "Оголошення складу суду і роз’яснення права відводу" (ст.344 КПК).
Головуючий:
1) оголошує склад суду, прізвище запасного судді, якщо він призначений, прізвища прокурора,
потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого, захисника, цивільного відповідача, представників та законних
представників, перекладача, секретаря судового засідання,
2) роз’яснює (ЗАУВАЖТЕ, РОЗЯСНЮЄ!!!!!) учасникам судового провадження право відводу ( а не « ЧИ ДОВІРЯЄТЕ ВИ СУДУ?», як це робиться в більшості судів) і
3) з’ясовує, чи заявляють вони кому-небудь ( Зауважте , не кому-небудь, а колу чітко визначених осіб: судді, присяжному,секретарю судового засідання, прокурору, Захиснику, представнику (тобто адвокатам), перекладачу, спеціалісту, експерту) відвід.
Візьміть до уваги, що спроба заявити про відвід на підставі п.4, ч.1, ст.75, п.3, ч.1, ст.77,ч.1, ст.79 з посиланням на ст.77 не принесе вам успіху, так як поняття «інші обставини» сильно розмите, іншими слова неконкретизоване!!!
Те, що Питання про відвід вирішуються судом згідно з вимогами ст.ст. 75-81 Кодексу не відповідає дійсності. Корпус вже придумав давно цілу низку всіляких хитрощів, що дають їм можливість викрутитися!! І це зрозуміло, бо серед них є негласна домовленість не перекидати роботу на своїх колег!!!
Відповідальність за зловживання правом відводу не встановлено, хоча може мати наслідком затягування судового розгляду та уперечить вимогам ст.28 КПК "Розумні строки" і зриву розгляду питання про обрання запобіжного заходу.
Практика щодо питання про "Повідомлення про права й обов’язки" (ст.345 КПК).
Судовий розпорядник ( у разі відсутності за ч.4, ст..74 КПК його функції виконує секретар судового засідання) роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді, пам’ятку про їхні права і обов’язки.
На практиці він це робить до початку судового засідання в той момент, коли зясовує в коридорі суду особи прибувших. Така практика є сумнівною , бо не передбачена Наказом ДСА 173 від 2012 р. і особи не можуть впевнитись, що пам’ятки роздає дійсно уповноважена особа. Дуже часто пам’ятки застарілі, бо роздруковані з не діючого Наказу ДСА 464.Крім того, він вимагає підпису про те, що особа знайома з правами та обов’язками на ніким не дозволеному клаптику паперу! Але такі папірці він передає в подальшому головуючому на підтвердження відсутності порушення права на захист! Це, так би мовити, обхідний трюк, що має на меті убезпечити суд від подальших скарг підсудного до ЕСПЛ.
Після ознайомлення обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у судовому розгляді, з пам’яткою, головуючий з’ясовує:
1) чи зрозумілі їм їхні права та обов’язки і в разі необхідності
2) роз’яснює (ЗАУВАЖТЕ !!!!! РОЗЯСНЮЄ!!!) їх (ст. 345 КПК).
Дійсний стан речей щодо цього ви можете з’ясувати , переглянувши відео, як це робила суддя Подільського районного суду м. Києва Швиденко (25 000 перегляді). На превеликий жаль, дуже не велика кількість суддів буде в стані це зробити!! Причини такого різні, але , на сам перед, безвідповідальність суддів у зв’язку з їх недоторканністю. Їм байдуже!!!
В той же час, повідомлення про права та обов’язки є основним в інституті права на захист та основною причиною негативних Рішень ЕСПЛ щодо України.
Реагування на поведінку учасників провадження, що порушують порядок судового засідання (ст. 330 КПК)
На кого покладається обов’язок забезпечення порядку в залі судового засідання?
Обов'язок дотримання порядку судового засідання лежить на всіх учасниках процесу.
Підтримання порядку судового засідання покладається на головуючого (суддю при одноособовому розгляді ним справи).
Яким законом передбачаються та які існують заходи процесуального впливу на порушників порядку
судового засідання?
1) У ст. 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачається, що прояв неповаги до суду чи судді з
боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, тягне за собою відповідальність,
установлену законом.
Блог