ДОГОВІР ДАРУВАННЯ чи ЗАПОВІТ. Подарувати близьким родичам квартиру (будинок) або заповісти?
ДОГОВІР ДАРУВАННЯ
1. За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (ч.1 ст. 717 Цивільного кодексу України).
Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ч.2 ст. 719 Цивільного кодексу України).
До нерухомого майна відносяться: квартира, житловий будинок або його частина, дача, гараж, садовий будинок, будівля, споруда, інша постійно розташована будівля, житлове та нежитлове приміщення, тощо.
2. Чи ділиться подароване нерухоме майно при розлученні подружжя?
Відповідно до положень п. 2 ч.1 ст. 57 Сімейного кодексу України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування.
Нерухоме майно, яке буде набуте обдаровуваним за час шлюбу на підставі договору дарування ─ буде його особистою приватною власністю.
Таким чином, подароване нерухоме майно не ділиться при розлученні подружжя.
3. Право на користування подарованою квартирою (будинком) попереднім власником.
Члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником (ч.1 ст. 405 Цивільного кодексу України).
Члени сім'ї власника квартири, які проживають разом з ним у квартирі, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником квартири, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням (положення ст. 156 Житлового кодексу Української РСР).
Проте, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад 1 рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (ч.2 ст. 405 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.4 ст.156 Житлового кодексу УРСР, до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в ч.2 ст. 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Так, згідно ч. 2 ст. 64 Житлового кодексу УРСР, до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
4. Чи можна виселити члена сім'ї з квартири (житлового будинку)?
Члени сім'ї власника квартири може бути виселено у випадках, передбачених ч.1 ст. 116 Житлового кодексу УРСР.
Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення (ст. 157 Житлового кодексу УРСР).
Так, відповідно до ч.1 ст.116 Житлового кодексу УРСР, якщо наймач, члени його сім'ї, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Блог