7 ключових рішень ЄCПЛ з питань спостереження на робочому місці та практика українських судів

Європейський суд з прав людини оприлюднив інформаційний бюлетень, у якому виклав витяги та висновки у рішеннях, присвячених питанню здійснення нагляду (спостереження) на робочому місці.

Переклад інформаційного бюлетеню українською мовою, а також його доповнення релевантною практикою українських судів здійснили адвокат, член ВККСУ, член Комісії з питань правової реформи при Президентові України, член науково-консультативних ради КСУ, ВС та НААУ, к.ю.н., доцент, заслужений юрист України Олександр Дроздов та адвокат, керівник адвокатського бюро «Дроздова та партнери», доцент кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука, к. ю. н. Олена Дроздова, передає інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect».

Аналітичний огляд рішень станом на жовтень 2019 року охоплює такі питання:

– контроль використання телефону та Інтернета (рішення у справах «Халфорд проти Сполученого Королівства», «Копланд проти Сполученого Королівства», «Барбулеску проти Румунії»);

– відкриття персональних файлів, збережених на робочому комп’ютері (рішення у справі «Ліберт проти Франції»);

– відеоспостереження (рішення у справах «Kьопкe проти Німеччини», «Антовіч і Міркович проти Чорногорії», «Лопез Рібалда та інші проти Іспанії»).

Дайджест: 370 правових позицій ЄСПЛ у кримінальному провадженні: оновлена, систематизована добірка

СПОСТЕРЕЖЕННЯ (НАГЛЯД) НА РОБОЧОМУ МІСЦІ

З текстом документу англійською мовою можна ознайомитися за посиланням.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ

Стаття 8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції) Європейської конвенції з прав людини проголошує:

1. Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
2. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб».

Для того щоб з’ясувати, чи втручання органів влади в приватне життя або листування заявників було необхідним у демократичному суспільстві, а також чи було порушення справедливого балансу між різними зацікавленими сторонами, Європейський суд з прав людини досліджує, чи було таке втручання у відповідності із законом, чи було досягнуто законної цілі (чи цілей), а також чи було воно пропорційним переслідуваній цілі(цілям).