Шкода – це будь-яке знецінення блага, що охороняється правом, збитки, втрати, що є наслідком вчинення неправомірних дій, що спричинені кримінальним правопорушенням. Шкода є умовою виникнення обов’язку щодо її відшкодування.
Кримінальним правопорушенням може бути завдана моральна, майнова чи фізична шкода.
Моральна шкода – втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Фізична шкода – сукупність змін, які об’єктивно відбулися в стані людини, внаслідок вчинення кримінального правопорушення (тілесні ушкодження, розлад здоров’я, фізичні страждання, біль).
Майнова шкода – майнові та/чи грошові збитки, спричинені юридичній або фізичній особі.
Види майнової шкоди:
- безпосередня шкода, заподіяна потерпілому, у її майновому чи грошовому вигляді;
- витрати, оцінені в грошовому виразі, пов’язані з лікуванням, відновленням здоров’я потерпілого, а у випадку його смерті – на поховання та утримання його непрацездатних членів сім’ї та неповнолітніх дітей;
- витрати у грошовому еквіваленті, які закладом охорони здоров’я були витрачені на стаціонарне лікування потерпілого.
У кримінальному провадженні передбачена можливість відшкодування потерпілому:
- майнової шкоди – фізичній чи юридичній особі;
- моральної шкоди – фізичній особі.
Способи (форми) відшкодування (компенсації) шкоди у кримінальному провадженні
Кримінальним процесуальним законодавством передбачені такі форми відшкодування (компенсації) шкоди у кримінальному провадженні:
1. Добровільне відшкодування шкоди підозрюваним, обвинуваченим, а також за його згодою будь-якою іншою фізичною чи юридичною особою на будь-якій стадії кримінального провадження (ч. 1 ст. 127 КПК України). Право на добровільне відшкодування шкоди має бути роз’яснено підозрюваному, обвинуваченому разом з роз’ясненням інших процесуальних прав, визначених ст. 42 КПК України.
2. Примусове відшкодування (компенсація) шкоди, а саме: