ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 823/2333/17
касаційне провадження № К/9901/51324/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.03.2018 (суддя Гайдаш В.А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2018 (головуючий суддя - Ісаєнко Ю.А., судді - Земляна Г.В., Лічевецький І.О.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки),
УСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, платник) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.11.2017 №0046021303, №00460111303, №0046001303, рішення №0046061303 та вимогу №Ф-0046051303.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що ним правомірно у перевіряємому періоді включено до складу витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість суми за господарськими операціями, які фактично відбулися, пов`язані з його господарською діяльністю, підтверджені належними первинними документами, придбані товарно-матеріальні цінності використані ним у власній господарській діяльності. Також позивач доводить, що платником в повному обсязі нараховано і сплачено податок на доходи фізичних осіб від здійснення ним підприємницької діяльності, а відтак висновки контролюючого органу про порушення ним вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вважає такими, що не відповідають дійсності, оспорюванні податкові повідомлення-рішення, рішення та вимогу контролюючого органу вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 02.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2018, позов задовольнив повністю. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Управління від 20.11.2017 №0046021303, №00460111303, №0046001303, вимогу від 20.11.2017 №Ф-0046051303 та рішення №0046061303.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу витрат витрати за господарськими операціями з придбання товарів і послуг, які у подальшому були використані платником у власній господарській діяльності, такі витрати підтверджені належними первинними документами і безпосередньо пов`язані з його господарською діяльністю, а відтак зазначені рішення контролюючого органу підлягають скасуванню.
Управління, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норма процесуального права, зокрема, статей 177, 198 ПК України, статей 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції, чинній на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи), просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на неврахування судами наданих ним доказів та доводів. Скаржник доводить, що позивачем безпідставно включені витрати за господарськими операціями з придбання товарів (двигуна на транспортний засіб, сейфу, телевізору), будівельних робіт у приміщенні, послуг зв`язку, витрат на відрядження, тощо, з підстав відсутності доказів в підтвердження використання придбаних товарів, робіт, послуг у власній господарській діяльності позивача. Скаржник зазначає про неможливість включення до складу витрат на придбання товарів, які мають подвійне призначення. Також, скаржник посилається на наявність розбіжностей між сумою, яку сплатив позивач по взаємовідносинам з ТОВ «Сервіс Асмап України», із сумою зареєстрованих зазначеним контрагентом податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Вважає, що з підстав заниження платником витрат невірно ним визначено дохід, податок з доходів фізичних осіб, військовий збір та єдиний соціальний внесок.
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, які викладені в акті перевірки, якими він керувався під час прийняття оскаржуваних рішень та з встановленням яких він не погоджується.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23.05.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою Управління та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 30.01.2024 визнав за можливе розглянути справу у попередньому судовому засіданні та призначив попередній розгляд справи у судовому засіданні на 31.01.2024.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку платника з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 11.10.2017 №429/23-00-13-0117/ НОМЕР_1 (далі - акт перевірки), яким встановлені порушення платником вимог:
пунктів 177.2, 177.4 статті 177 ПК України, внаслідок чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 100483,97 грн, в тому числі за 2015 рік в сумі 45088,04 грн, за 2016 рік в сумі 55395,93 грн;
підпункту 1.2 пункту 1 статті 7, абзацу 3 пункту 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.10.2010 №2464-VІ, внаслідок чого донараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 136290,04 грн, в тому числі за 2015 рік в сумі 71176,64 грн, за 2016 рік в сумі 65113,40 грн;
підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України, а саме, не відображено застосування податкової соціальної пільги у І-ІV кварталі 2015, І-ІV кварталі 2016, внаслідок чого недостовірні відомості призвели до завищення податкових зобов`язань платника;
статей 168, 163, пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в результаті чого донараховано військовий збір на загальну суму 7997,93 грн, в тому числі за 2015 рік в сумі 3381,60 грн, за 2016 рік в сумі 4616,33 грн;
підпункту 188.1 статті 188, пункту 189.1статті 189, підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, в результаті чого платником завищено від`ємне значення по податку на додану вартість всього на суму 9221,00 грн, в тому числі за липень 2015 року на суму 7721,00 грн, за липень 2016 року на суму 1500,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.11.2017:
Сервіси для юристів