ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа №400/4445/22
адміністративне провадження № К/990/29845/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу №400/4445/22
за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Ксьондзика Юрія Юрійовича , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2023 року (головуючий суддя - Зуєва Л.Є., судді: Коваль М.П., Турецька І.О.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-1), Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - відповідач-2), у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ ДПС України від 25 серпня 2022 року № 1366-О «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1. », яким припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 , заступника начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області, 26 серпня 2022 року, у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, згідно з пунктом 1 частини першої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (зі змінами) (надалі також - Закон № 889-VIII);
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області як наслідок скасування наказу про звільнення;
- стягнути з ДПС України на користь ОСОБА_1 оплату за час вимушеного прогулу;
- стягнути з ДПС України на користь ОСОБА_1 50 000,00 грн. моральної шкоди.
В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначала, що при попередженні про наступне звільнення, а також при самому звільненні відповідачами не повідомлено та не запропоновано їй усіх вакантних посад і не вжито заходів стосовно визначення її переважного права на залишення на роботі. До того ж, наказ про звільнення прийнятий з мотивів дискримінації та упереджено. Також позивачка вказувала, що через незаконне звільнення зазнала моральних страждань, які вона оцінює у 50 000,00 грн.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ ДПС України від 25 серпня 2022 року № 1366-О «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1. », яким припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 , заступника начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області, 26 серпня 2022 року, у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, згідно з пунктом 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII (зі змінами). Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області з 26 серпня 2022 року. Стягнуто з Головного управління ДПС у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26 серпня 2022 року по 09 травня 2023 року у розмірі 126 388,59 грн. Стягнуто з Головного управління ДПС у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за один місяць у розмірі 33 886,91 грн. У решті позовних вимог відмовлено.
Вирішуючи позовну вимогу про визнання протиправним і скасування наказу від 25 серпня 2022 року №1366-О, суд першої інстанції зазначив, що у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) не застосовуються положення частини другої статті 40 та частини другої статті 49-2 КЗпП України (переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством). Разом із тим, здійснивши аналіз частини другої статті 49-2 КЗпП України, суд першої інстанції вказав, що для визначення питання кому з працівників надається перевага в залишенні на роботі необхідно визначитись, що у таких працівників рівні умови продуктивності праці і кваліфікації. Проте під час розгляду справи суд установив, що відповідачем-2 - Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області не вчинено дій щодо проведення порівняльного аналізу з наведенням даних, які б свідчили про переважне право одного працівника перед іншим залишення на роботі (посаді), не складено довідок продуктивності праці і кваліфікації осіб, що мали б право обійняти посаду заступника керівника. У зв`язку із цим судом першої інстанції зроблено висновок про протиправність наказу від 25 серпня 2022 року № 1366-О та його скасування, а отже, поновлення позивачки на посаді.
Вирішуючи позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, Миколаївський окружний адміністративний суд виходив із того, що середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 за останні два календарні місяці перед звільненням склала 33 886,91 грн, а сума середньоденної заробітної плати - 915,86 грн. Кількість робочих днів у період вимушеного прогулу становить 175 днів. Таким чином суд установив, що позивачці належить виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 160 275,50 грн (915,86 грн х 175), однак, з урахуванням негайного виконання судового рішення у цій частині, залишок середнього заробітку за час вимушеного прогулу буде складати 126 388,59 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди зазначено, що оскільки позивачкою не наведено обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, не надано належних та допустимих доказів на її підтвердження, то суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 26 липня 2023 року апеляційні скарги Головного управління ДПС у Хмельницькій області та ДПС України задовольнив. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року скасував. Ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовив.
Позиція апеляційного суду ґрунтується на тому, що положення частини третьої статті 87 Закону №889-VIII унормовують, що роботодавець зобов`язаний попередити працівника про наступне вивільнення та одночасно з цим запропонувати йому вакансії, яким відповідає працівник. Судом апеляційної інстанції установлено, що відповідачем виконано обов`язок, встановлений нормами чинного законодавства, щодо пропонування державному службовцю іншої рівнозначної посади державної служби або, як виняток, нижчої посади державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей, однак позивачка не погодилась на переведення на жодну із запропонованих посад. У свою чергу, серед вакантних посад була відсутня посада заступника начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області. При цьому суд відмітив, що законодавством передбачено право суб`єкта призначення пропонувати нижчу вакантну посаду державному службовцю, що і було враховано відповідачем при наданні пропозицій вакантних посад.
Оцінюючи доводи позивача про наявність переважного права на залишенні на роботі, з чим погодився суд першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду зазначила, що визначальним критерієм для визначення наявності переважного права на залишенні на роботі є саме рівень кваліфікації працівника та продуктивність праці. Тому, при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов`язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці.
Дослідивши матеріали справи суд апеляційної інстанції установив, що наявні у ній докази спростовують висновки суду першої інстанції щодо непроведення з боку відповідача порівняльного аналізу серед заступників начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області. При цьому, апеляційний суд наголосив, що компетенція проводити порівняльний аналіз та оцінювати наявність переважного права залишення на роботі державного службовця підкатегорії «Б2» відноситься до дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень, а саме, до повноважень ДПС України.
Сервіси для юристів