Постанова від 31.01.2024 року у справі №320/7953/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року

м. Київ

справа № 320/7953/21

адміністративне провадження № К/990/20604/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Гімона М.М., Хохуляка В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року (суддя Шевченко А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2023 року (головуючий суддя Парінов А.Б., судді: Беспалов О.О., Грибан І.О.) у справі №320/7953/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кволіті Фіш» (далі також - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби (далі також - відповідач, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів № UA100320/2020/000257/2 від 30.10.2020, № UA100310/2020/000051/2 від 26.11.2020 та № UA100310/2020/000052/2 від 26.11.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 02 серпня 2021 року відкрито провадження у цій справі.

У подальшому ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року в порядку частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов було залишено без руху у зв`язку із пропуском установленого законом строку звернення до суду та запропоновано позивачу усунути виявлені недоліки шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням доказів на їх підтвердження.

На виконання вимог зазначеної ухвали позивачем було подано до суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначено, що строк звернення до суду з позовом не пропущено, оскільки сам факт винесення спірних рішень із застосуванням статті 55 Митного кодексу України (далі - МК України) не порушував права та інтереси позивача, такі права були порушені 06 та 22 січня 2021 року після протиправної відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів з урахуванням поданих додаткових документів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2023 року , позовну заяву залишено без розгляду на підставі частин третьої та четвертої статті 123 КАС України.

Не погоджуючись з вищевказаними ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а справу направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

У поданій касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та, як наслідок, незаконність прийняття рішення про залишення позовної заяви без розгляду.

Так, скаржник зауважує, що судами попередніх інстанцій невірно визначено момент обчислення початку строку звернення до суду.

На думку Товариства, строк звернення платника податків до адміністративного суду з позовом про скасування рішення про коригування митної вартості товарів становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником рішення, що оскаржується.

Також позивач зауважує, що судами попередніх інстанцій не враховано те, що ТОВ «Кволіті Фіш» добровільно просило митний орган винести рішення про коригування митної вартості, без урахування вимог частини третьої статті 55 МК України, так як не мало можливості надати відповідачу витребувані документи протягом 10 днів, але мав можливість їх надати протягом 80 днів (в період дії гарантії).

Крім того, безпосередньо в оскаржуваних рішеннях митного органу наведений перелік додаткових документів, передбачених статтею 53 МК України, за умови подання яких заявлена митна вартість товарів може бути визнана митницею. Відповідно, рішення про коригування митної вартості товарів не є остаточними, оскільки декларант, надавши витребувані митним органом додаткові документи, міг законно розраховувати на визнання заявленої митної вартості товарів, скасування рішень про коригування такої митної вартості та повернення фінансової гарантії і що в такому випадку його права порушені не будуть і не буде жодної необхідності у зверненні до суду

Позивач, намагаючись з`ясувати дійсні обставини прийняття спірних рішень та виконуючи прохання митного органу, викладене в них, надав додаткові документи для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів.

Відтак, на думку Товариства, воно дізналося про порушення своїх прав не з дня прийняття оспорюваних рішень, а лише після розгляду відповідачем поданих позивачем додаткових документів та отримання останнім відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів (з дня отримання листів відповідача № 7.8-8/15/11/330 від 06.01.2021 та № 7.8-8/15/11/1403 від 22.01.2021).

Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Від митного органу на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскарженні рішення - без змін.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.

Так, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем пропущено передбачений статтею 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.

Суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованими твердження позивача про те, що строк звернення до суду в межах спірних правовідносин починає перебіг не з дня прийняття оскаржуваних рішень, а після розгляду митним органом поданих декларантом додаткових документів та отримання останнім відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, оскільки в цьому спорі оскаржуються не дії (рішення) щодо розгляду додаткових документів, а рішення про коригування митної вартості товарів.

Крім того, суди зауважили, що надання митному органу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, згідно з чинним законодавством, не відстрочує шестимісячний строк звернення до суду з дня, коли позивач дізнався про прийняті рішення.