Постанова від 28.03.2024 року у справі №120/7614/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року

м. Київ

справа № 120/7614/22

адміністративне провадження № К/990/20891/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 6 лютого 2022 року (суддя Томчук А.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року (головуючий суддя Залімський І.Г., судді: Сушко О.О., Мацький Є.М.) у справі № 120/7614/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Барлінек Інвест» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" (далі - ТОВ "Барлінек Інвест", позивач) звернулось до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - податковий орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 1 вересня 2022 року №00479040101 та №00480040101.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними, складеними без урахування фактичних обставин справи та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті на підставі необґрунтованих висновків акта перевірки. Вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 22 липня 2022 року № 392/31-00-04-01-01-26/34004579 про нереальність господарської операції із ТОВ «Варта-Н» безпідставними, оскільки у товариства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарської операції з цим контрагентом, тому вимоги податкового законодавства позивачем не порушені.

Висновки контролюючого органу про відсутність у контрагента позивача достатнього обсягу матеріальних та трудових ресурсів для здійснення задекларованого обсягу робіт і поставок ТОВ "Барлінек Інвест" вважало такими, що ґрунтуються на оціночних судженнях та не підтверджені належними доказами.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 6 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 1 вересня 2022 року №00479040101 та №00480040101. Здійснив розподіл судових витрат.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили наступні обставини.

Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі наказу від 18 лютого 2022 року № 79 у період з 23 лютого 2022 року по 22 липня 2022 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Барлінек Інвест" (код ЄДРПОУ 34004579) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки було складено акт від 22 липня 2022 року №392/31-00-04-01-01-26/34004579, у висновках якого зазначено про порушення платником податків п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 998 807 грн та завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 80 988 грн.

Не погоджуючись із такими висновками контролюючого органу, ТОВ "Барлінек Інвест" відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України подано заперечення на акт перевірки від 22 липня 2022 року № 392/31-00-04-01-01-26/34004579, за результатами розгляду яких відповідачем прийнято рішення від 25 серпня 2022 року № 398/Ж12/31-00-04-01-01-33 про залишення таких заперечень без задоволення, а висновків викладених в акті перевірки - без змін.

На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 1 вересня 2022 року:

- №00479040101 (форма «В1») про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2021 року на суму 998 807 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 499 403,50 грн;

- №00480040101 (форма «В4») про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (податкового) звітного періоду на суму 80 988 грн.

Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення винесені контролюючим органом безпідставно та з порушенням норм Податкового кодексу України, позивач звернувся із цим адміністративним позовом до суду з вимогою їх скасування.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи підтверджують як обставини придбання позивачем згаданого товару так і рух відповідних активів в діяльності товариства, як наслідок - правомірність формування позивачем податкового кредиту в межах спірних господарських операцій.

За висновком суду першої інстанції, викладена в акті перевірки позиція податкового органу про нереальність господарської операції між позивачем та його контрагентом у спірний період фактично ґрунтується лише на підставі зібраної податкової інформації. Проте сама по собі така інформація не є достатньою підставою для висновку про неможливість реального здійснення розглядуваної господарської операції. Такий підхід податкового органу суд визнав недопустимим, оскільки така інформація повинна оцінюватись у співвідношенні з первинною документацією.

Суд першої інстанції відзначив, що контролюючий орган не довів та не надав належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента позивача трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з надання послуг, як і не надав доказів протиправної поведінки контрагента та обізнаності платника податків щодо такої поведінки і злагодженості дій між ними.

Суд першої інстанції також визнав помилковим висновок податкового органу щодо неможливості зберігання придбаних позивачем товарно-матеріальних цінностей (Товару) на відкритій місцевості без використання відповідних складських приміщень, мотивуючи це тим, що для такого виду ТМЦ немає необхідності орендувати відповідне складське приміщення, так як достатнім є зберігання на земельній ділянці. Суд зауважив, що відповідачем не надано достатніх та переконливих доказів щодо неможливості зберігання придбаних позивачем товарно-матеріальних цінностей (Товару) на відкритій місцевості без використання відповідних складських приміщень.

Також суд визнав безпідставним твердження відповідача щодо відсутності автомобільного транспорту у контрагента для перевезення товару, оскільки таке спростовується наданими договорами оренди транспортних засобів, які використовувалися для перевезення товару

Апеляційний суд в повній мірі погодився із такими висновками і залишив без змін рішення суду першої інстанції.

Не погодившись із судовими рішеннями, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове про відмову в позові.