ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 675/2109/21
провадження № 61-13309св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Каруна Вадима Петровича, на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 01 травня 2023 року у складі судді Демчука П. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 18 жовтня 2022 року, видане приватним нотаріусом Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Шмигельським Ю. П. (далі - приватний нотаріус) на ім`я ОСОБА_2 на право власності на 1/2 належної спадкодавцеві ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , частки в житловому будинку з прибудовами та надвірними будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_1 , яке зареєстроване в реєстрі за № 2193; визнати за позивачкою в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 право власності на 1/4 частку зазначеного житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами.
2. Позов мотивовано тим, що її батько ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був власником 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .
3. На день смерті ОСОБА_3 разом з ним в житловому будинку були зареєстровані позивачка, мати спадкодавця ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2 .
4. 11 березня 2019 року позивачка подала приватному нотаріусу Ізяславського районного нотаріального округу Шмигельському Ю. П. заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 і на підставі цієї заяви нотаріусом заведено спадкову справу № 56/2019. Цього ж дня ОСОБА_4 звернулася до нотаріуса із заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті сина.
5. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Відповідач ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звертався.
6. ОСОБА_2 був зареєстрований із спадкодавцем за однією адресою, проте фактично там не проживав тривалий час як до, так і після смерті батька, оскільки ще до досягнення повноліття був засуджений до покарання у виді позбавлення волі, після відбуття покарання повторно засуджувався та перебував у місцях позбавлення волі. З часу першого ув`язнення і до теперішнього дня відповідач лише двічі приїздив до будинку, в якому був зареєстрований, перший раз, коли батько перебував у лікарні, а другий раз - на похорон ОСОБА_3 .
7. 10 червня 2021 року позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку спірного житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 .
8. 27 листопада 2021 року позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину 1/2 частки належної ОСОБА_3 частки спірного житлового будинку, тобто 1/4 частки всього майна. У цьому ж свідоцтві про право на спадщину вказано, що 1/2 належної ОСОБА_3 частки цього ж житлового будинку належить відповідачу, якому свідоцтво про право на спадщину ще не видане.
9. Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 05 вересня 2021 року та рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 20 липня 2020 року у справі № 675/2693/19 ОСОБА_1 є власницею земельних ділянок на АДРЕСА_1 (для будівництва і обслуговування житлового будинку і для ведення особистого селянського господарства).
10. На переконання позивачки, вона є єдиною особою, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , однак, не може в повній мірі оформити свої спадкові права на спадкове майно в силу неправильного трактування приватним нотаріусом положень частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), через помилкове ототожнення факту постійного проживання відповідача разом із спадкодавцем з фактом його реєстрації у спірному житловому будинку, з чим вона не погоджується.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
11. Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 01 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.
12. Судові пішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що статтею 33 Конституції України закріплено гарантії свободи пересування, вільного вибору місця проживання, а отже відповідач ОСОБА_2 , який на день смерті спадкодавця (батька) мав зареєстроване місце проживання разом з батьком, періодично приїжджав та проживав у спірному житловому будинку, прийняв спадщину відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України.
13. Судами першої та апеляційної інстанції враховано, що матеріали справи не містять жодних доказів про інше постійне місце проживання відповідача, а отже ОСОБА_2 належно прийняв спадщину після смерті батька, мав право на спадкування як спадкоємець першої черги за законом, а отже, підстави для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину на його ім`я та визнання за позивачкою права власності на відповідну частку спадкового майна відсутні.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
14. У вересні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Каруна В. П., на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 01 травня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року.
Сервіси для юристів