ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 522/487/19
провадження № 61-15571св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
відповідач - ОСОБА_5 ,
третя особа - ОСОБА_6 ,
розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє представник - адвокат Тізул Олег Іванович, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2021 року у складі судді Чернявської Л. М., постанову Одеського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року та додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д., Дришлюка А. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог позову
У січні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним, визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно.
В обґрунтування позову посилались на те, що 03 лютого 2012 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було укладено договір дарування 26/1000 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , що складають 54/100 частини квартири під номером АДРЕСА_2 , який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луб І. В. та зареєстровано в реєстрі за № 33.
13 грудня 2018 року позивачам стало відомо, що 13 грудня 2018 року ОСОБА_8 написав власноручну заяву про те, що 03 лютого 2012 року ОСОБА_6 в рахунок виконання договору купівлі-продажу 26/1000 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , що складають 54/100 частини квартири під АДРЕСА_2 отримав від покупця вищевказаної квартири ОСОБА_3 грошову суму в розмірі 60 767 грн в присутності ОСОБА_8 .
Тобто фактично 03 лютого 2012 року між ОСОБА_6 та відповідачкою не було укладено договору дарування, а 03 лютого 2012 року було укладено договір купівлі-продажу між ОСОБА_6 та покупцем вищевказаної квартири ОСОБА_16.
На момент укладення вищевказаного договору купівлі-продажу вищевказаної квартири між ОСОБА_6 та ОСОБА_16, тобто станом на 03 лютого 2012 року, позивачка ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з покупцем вищевказаної квартири - ОСОБА_16.
При таких обставинах позивачі вважають, що на підставі вимог статті 60 Сімейного кодексу України, 03 лютого 2012 року в результаті укладення вищевказаного договору купівлі-продажу вищевказаної квартири, право власності на цю квартиру отримали в рівних частках ОСОБА_17 та його дружина - позивачка ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_17 помер.
Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є дітьми померлого ОСОБА_10 .
Посилаючись на викладені обставини, позивачі просили суд:
- визнати недійсним укладений 03 лютого 2012 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 договір дарування 26/1000 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , що складають 54/100 частини квартири під номером АДРЕСА_2 , який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луб І. В. та зареєстровано в реєстрі за № 33;
- визнати дійсним договір купівлі-продажу 26/1000 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , що складають 54/100 частини квартири під АДРЕСА_2 , укладений 03 лютого 2012 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_16;
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.